Легенди про зоряних капітанів

Багато віків тому до Аретини полетів корабель, який називали “Смарагд”. У ті часи люди тільки прокладали шляхи в Зоряний Світ, і кожен корабель ішов назустріч невідомим небезпекам. “Смарагд” досяг зірки Аретини. Але під час посадки на планету — єдину в системі цієї зорі — сталася катастрофа. Знижуючись, корабель зачепився за крижаний пік. Від страшного удару загинув штурман “Смарагда”, був тяжко поранений астроном експедиції, і лише капітан корабля лишився неушкоджений.

Це була похмура планета, від полюса до полюса покрита крижаним саваном. У чорному небі тьмяно світився маленький жовтий диск зорі Аретини, і холодне проміння ковзало по велетенських льодяних брилах. Під однією з таких брил капітан “Смарагда” поховав загиблого товариша. І, закидавши крижану могилу, він дав планеті ім’я “Ор”, що означає “Руйнівна”.

“Смарагд” був готовий до відльоту. Але капітан знав: летіти не можна, тому що поранений не витримає стартового прискорення.

Так “Смарагд” лишився на планеті Ор.

Час минав, і поранений одужував. Настав день, коли він зміг підійти до своїх приладів. Та, ледве глянувши у спектроскоп, він склепив повіки і довго мовчав. Потім промовив:

— В зірці Аретині майже немає водню. Вона приречена. Прийде хвилина, і це буде скоро, — вона спалахне, розшириться в тисячі разів, виллється вогнем. Така доля зірок, які називають Надновими. Сила в людини велика, але не безмежна. Ніхто не зможе відвернути вибух Наднової. “Смарагд” мусить відлетіти. Залиш мене тут.

Покрутив головою капітан, зачувши ці слова:

— Ні, ми полетимо разом або разом лишимося на планеті Ор.

Так порушив він дев’яту заповідь зоряних капітанів, яка виголошувала: “В Зоряному Світі нема нічого страшнішого за вибух Наднової. Наче мільярди сонць, що зіллялись воєдино, горить Наднова. 1 вириваються розжарені струмені матерії, спалюючи все на своєму шляху. Бійтесь Наднової, відводьте геть кораблі. Інакше — загибель”.

З крила “Смарагда” капітан дивився на зорю Аретину. Вона повільно пливла у темному небі планети Ор, і холодне проміння світла тремтіло на гострих вершинах крижаних піків. І бачив капітан: по жовтому дискові зірки, віщуючи вибух, пробігають багряні тіні.

За тих часів люди майже нічого не знали про Наднові, тому що спалахують такі зірки дуже рідко. Кажуть, що вже тоді люди мріяли розгадати найбільшу з таємниць Зоряного Світу. Але хто міг передбачити, коли і де спалахне Наднова?..

Капітан “Смарагда” не відривався від приладів. Світився на екранах жовтий диск зірки Аретини. Прилади відкривали те, про що не знав досі ніхто з людей. І з антен корабля зривались невидимі сигнали: “Люди Землі, люди Землі, у нас лишилося небагато часу, але відхилено завісу над таємницею з таємниць Зоряного Світу…”