...коли один скаже: Слава Україні!
- Автор: Бандера Степан
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Дискурсус
- ISBN: 978-617-7236-22-0
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «...коли один скаже: Слава Україні!». Краткое содержание книги:
Для ближчого ознайомлення з життям і діяльністю Бандери, в книжці подано біографічний нарис Миколи Посівнича «Провідник ОУН».
Степан Бандера — сьогодні вже леґендарна постать національної визвольної боротьби поневолених народів, як Абдель Крім, — є один із найнебезпечніших і найсильніших ворогів совєтського ім-періялізму, які сьогодні живуть, бо за ним, провідником Організації Українських Націоналістів, стоять 40 мільйонів українців. Бандера втілює їхнє стремління до національної незалежности.
Від 1941 року, коли після маршу німців у межі Совєтського Союзу він проголосив самостійність України й коли ним керована УПА, Українська Повстанська Армія, піднесла зброю, — совєт-ська таємна служба пробувала його спіймати. Однак, досьогодні совєтам не вдалось Бандери досягнути. Він живе нерозпізнаний у таємному місці.
Кінець війни в 1945 році Степан Бандера зустрів у німецькому концентраційному таборі. Зрив українського народу в 1941 році не пасував Гітлерові до його власної концепції східньої політики. Він запросив Бандеру до Берліну на політичні розмови й наказав там його арештувати. Прихильники Бандери, славні бандерівці, продовжували їхню боротьбу на два боки — проти Гітлера й проти Москви — далі. Степан Бандера залишився їх безспірним Провідником.
У 1945 році совєти в цілій Західній Европі провели ґрунтовні пошукування за Степаном Бандерою. Хоч тоді Бандера знаходився на терені, який був у сфері впливів совєтів, усе ж його не розпізнали. Досьогодні совєти не знайшли його. Бандера живе. Москві може одного дня це дорого обійтися.
Бо вже віддавна найбільшою загрозою для єдности й сили Совєтського Союзу є стремління поневолених Москвою народів до незалежносте, передусім українського народу. Українське питання було і є найслабшим місцем Совєтського Союзу й тут може захитатись існування цілої совєтської імперії. Промови Хрущова, Каґановича та інших із нагоди 300-ліття прилучення України до Росії улітку цього року, що обвинувачували Захід у «підтримці українського націоналізму з імперіялістичних намірів», доводять, що Москва, незважаючи на виграну війну й найгостріші терористичні кроки в Україні, цілком не дала собі ради з українською проблемою. Ці промови свідчать більше, ніж інші аргументи, що спротив українського народу проти Москви продовжується й зростає. Степан Бандера, який тут переді мною сидить, є головою, стремлінням і сумлінням українського спротиву.
Я зустрівся з Бандерою, щоб йому поставити декілька запитань про організацію, методи й цілі українського визвольного руху. Будете Ви ласкаві, пане Бандеро, найперше пояснити, якою є керована Вами Організація Українських Націоналістів і як вона діє?
БАНДЕРА: Організація Українських Націоналістів, що організує й провадить боротьбу українського народу, розвиває свою дію так само в Україні, як і поза її кордонами, головно в західніх країнах, де поселилась українська еміграція. Між цими двома частинами українського визвольного руху втримується через залізну заслону зв’язок, який базується на кур’єрськім принципі. З України за кордон та навпаки висилається озброєні групи зв’язкових, що рекрутуються з членів ОУН і вояків УПА (Української Повстанської Армії), вони пробиваються таємними шляхами, способом, який відомий лише відповідним органам, але часто прориваються з допомогою зброї від однієї частини Організації до другої.
ГОППЕ: Чи можете, пане Бандеро, оповісти про подробиці, як втримується зв’язок між Вами і Вашими підпільними групами в Україні?
БАНДЕРА: Члени даної зв’язкової групи перед своїм вимаршем одержують і вивчають вичерпні усні звіти, пояснення загального становища й поодиноких важливих подій, тенденції їх розвитку, як також звіти про стан, діяльність і пляни даних частин визвольного руху. Час-до-часу переходять зі зв’язковими групами з України і в Україну провідні члени Організації, щоб підсилити особистий контакт між Проводом на Батьківщині й за кордоном та виконати особливі завдання. Ці провідні члени переносять найвичерпніші усні інформації. Крім усних звітів, зв’язкові відділи переносять в обидва напрями й письмову пошту, що включає різні документи, звіти, зашифровані інструкції, важливі публікації в оригіналах і копіях, примірники періодичних видань, журнали тощо. Із причини надзвичайних труднощів кур’єрська служба й зв’язок не можуть занадто часто проводитись. Бази вимаршу по обох боках віддалені від себе понад тисячу кілометрів. Ця віддаль, що проходить окупованою большевиками територією, перетикана численними, рафінованими перешкодами, щоб унеможливити неконтрольовану ними інфільтрацію.
Особливо важкими для переходу є два або три кордони та прикордонні зони, із дротяними засіками, обезлюдненими, чищеними з лісу та заораними поясами, з електричними, із колючого дроту, загородами, із замінованими полями, замаскованими й захованими алярмуючими спорудами, ракетами та великим числом охоронних прикордонних військ і їх стеж.