Гаррі Поттер і орден Фенікса (з ілюстраціями)
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Серия: Гарри Поттер #5
- Год: 2003
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-42-3
- Переводчик: Виктор Евгеньевич Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і орден Фенікса (з ілюстраціями)». Краткое содержание книги:
- Гестія мене замінила, тож тепер Дикозорів плащ у неї, а я, мабуть, залишу Дамблдорові звіт...
Відчуваючи потилицею погляд місіс Візлі, Гаррі неохоче зачинив двері й повернувся до забави з доксями.
Місіс Візлі нахилилася над посібником Ґільдероя Локарта «Як боротися з домашніми шкідниками», що лежав на дивані, і переглянула сторінку, присвячену доксям.
- Дітки, будьте обережні, бо доксі кусаються, а зуби в них отруйні. У мене є пляшечка протиотрути, але краще, щоб вона нікому не знадобилася.
Місіс Візлі випросталася, повернулася лицем до портьєр і покликала всіх до себе.
- Тільки-но я дам сигнал, негайно починайте обприскувати. Вони, мабуть, полетять на нас, але на обприскувачі написано, що достатньо однієї цівки, щоб їх паралізувати. Знерухомлених кидайте у відерце. - Вона обережно виступила наперед з їхніх бойових лав і приготувала обприскувач.
- Увага... прискайте!
Щойно Гаррі почав прискати, як зі складок тканини на нього вилетіла величезна докся. Застрекотіли її лискучі, мов у жука, крила, й вишкірилися маленькі гострющі зубки. Її феєподібне тіло було вкрите густою чорною шерстю, а чотири крихітні лапки люто стискалися в кулачки. Гаррі приснув їй прямо в писочок струменем доксиду. Вона застигла в повітрі, а тоді голосно хряпнулася об потертий килим. Гаррі підняв її і шпурнув у відерце.
- Фред, що ти там робиш? - вигукнула місіс Візлі. - Присни на неї негайно і викидай геть!
Гаррі озирнувся. Фред тримав доксю двома пальцями, а та відчайдушно виривалася.
- А на тобі! - весело озвався Фред, миттєво приснувши в писочок доксі, і та відразу зомліла, однак щойно місіс Візлі відвернулася, він підморгнув друзям і поклав її в кишеню.
- Ми хочемо використати доксину отруту в нашому новому продукті «Спецхарчування для спецсачкування», - тихесенько пояснив Гаррі Джордж.
Спритно приснувши відразу на двох доксь, що атакували його ніс, Гаррі підсунувся до Джорджа й прошепотів:
- А що то за спецхарчування?
- Ласощі, від яких починаєш хворіти, - зашепотів Джордж, сторожко позираючи на материну спину. - Але не серйозно, а так, щоб при потребі сачконути з уроків. Ми з Фредом якраз працюємо над цими цукерками. Вони будуть з двох різнокольорових половинок. Якщо, скажімо, з їси помаранчеву частинку батончиків-блювончиків, починаєш блювати. Тобі кажуть іти до шкільної лікарні, ти виходиш з класу, ковтаєш фіолетову половинку...
- «...і ваше здоров'я повністю відновлюється, даючи вам змогу присвятити цілу годину активному відпочинку на власний вибір, замість того щоб марнувати ваш безцінний на нудьгування». Так ми збираємося рекламувати товар, - пошепки додав Фред, нахиляючись, щоб його бачила місіс Візлі, а тоді швиденько підібрав з підлоги кількох заблукалих доксь і сховав у кишеню. - Але над цим ще треба попрацювати. Поки що нашим випробувачам нелегко, бо вони так потужно блюють, що не встигають проковтнути фіолетову половинку.
- А хто випробувачі?
- Ми самі, - пояснив Фред. - По черзі. Джордж випробовував завиванці-зомліванці... тоді ми вдвох перевіряли дію пампушечки-зносаюшечки...
- Мама думала, що ми побилися, - додав Джордж.
- А як там крамничка жартів? - пробурмотів Гаррі, вдаючи, що поправляє насадку обприскувача.
- Ще не було нагоди пошукати приміщення, - ледь чутно прошепотів Фред, а місіс Візлі тим часом витерла хустинкою чоло й знову кинулася в атаку, - тому ми тимчасово приймаємо замовлення поштою. Минулого тижня надрукували рекламне оголошення в «Щоденному віщуні».
- Завдяки тобі, - зізнався Джордж, - не хвилюйся... мама нічого не підозрює. Вона більше не читає «Віщуна», бо там постійно оббріхують тебе і Дамблдора.
Гаррі всміхнувся. Він примусив близнюків Візлі взяти тисячу ґалеонів, отриманих ним за перемогу в Тричаклунському турнірі, щоб допомогти їм здійснити честолюбну мрію про крамничку жартів, і радів, що про це його сприяння планам близнюків не довідалася місіс Візлі. Вона не вважала роботу в крамниці жартів гідною кар'єрою для своїх синів.
Дедоксикація портьєр тривала цілісінький ранок. Аж опівдні місіс Візлі нарешті скинула захисну хустинку, впала у прогнуте крісло і миттю з нього підскочила з обуреним криком - вона сіла на мішок з мертвими щурами. Портьєри - обвислі й вологі після інтенсивного обприскування - більше не гули. Під ними у відерці лежала купка непритомних доксь, а поруч стояла миска з їхніми чорними яйцями, яку обнюхував Криволапик і на яку кидали пожадливі погляди Фред із Джорджем.