Північний вітер
- Автор: Глаттауэр Даниэль
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Кальварія
- ISBN: 978-966-663-366-1
- Переводчик: Ирина Савюк
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Північний вітер». Краткое содержание книги:
RE:
Добраніч.
Три дні потому
Без теми
Еммі, визираєте зараз із вікна? Моторошно, еге ж? Для мене буря з градом — наче провісниця кінця світу. У небі висить химерна жовта пелена, потім з’являється темно-сіра запона, а тоді з гуркотом в одну мить на землю ринуть біленькі камінці. Як називається отой фільм, де падає дощ з жаб, ропух чи курей? Пригадуєте, може?
Усього найкращого.
Лео.
Півтори години потому
RE:
«Колгосп тварин». «Король-жабеня». «Смажені курчата з Кентуккі».
Лео, ці Ваші листи про тварин і природу після триденного мовчання зводять мене з розуму! Пишіть про таке комусь іншому, зробіть ласку. Не для того я півроку була Вам вірною в листуванні, просиджувала щодня годинами біля комп’ютера, щоб Ви мені оце зараз розповідали про зливи та химерну жовту пелену в небі. Маєте щось розповісти — розповідайте. Хочете про щось запитати — запитуйте. А витрачати час на розмови про погоду я бажання не маю. Вам Мія так памороки забила, що Ви окрім граду нічогісінько не бачите?
І ще кілька запитань, коли вже зайшла мова. Ви їй сказали нічого не розповідати про Ваші зустрічі? Що за пубертатні замовчування, що за дурні таємниці? Що за дитячі ігри? У мене зникає всяке бажання спілкуватися з Вами. Лео, я кажу це цілком серйозно й відверто.
Приємного дня.
Еммі.
Дві години потому
AW:
Люба Еммі, я знаю Мію всього лише тиждень. Ми зустрічалися чотири рази. Ми сподобались одне одному й чудово одне одного розуміємо в багатьох питаннях. Проте зараз надто рано оцінювати, як розвиватимуться наші з нею стосунки. І так само рано витягати все це «назовні». Розумієте, про що я? Ми з Мією маємо спершу з’ясувати власні почуття, а саме: що виникло як наслідок ситуації, в якій ми познайомилися? Що є актуальним лише на цей момент, а що може мати майбутнє? На ці запитання кожен може відповісти лише для себе сам. Тому я прошу Вас, Еммі, бути терплячою. Згодом я Вам усе розповідатиму. А що стосується Мії, то, гадаю, вона думає приблизно так само, позаяк Ви її найкраща подруга. Дайте нам трохи більше часу. Сподіваюся, Ви розумієте мене.
Усього найкращого.
Лео.
Десять хвилин потому
RE:
Любий Лео, Ви мене (зараз) не бачите і не чуєте, а тому повідомляю, що наступні слова я вимовляю абсолютно спокійно та стримано, повільно, обережно, нікого не шкребу, ні на кого не верещу, не поводжуся агресивно — ні-ні, у свої слова я вкладаю лише миролюбство та увагу: Лео, ще ніколи в житті я не читала такого паскудного листа, як оце від Вас щойно отримала.
Бувайте здорові!
П’ятнадцять хвилин потому
AW:
Мені дуже прикро, Еммі. У такому разі, мабуть, краще зробити паузу в листуванні. Коли знову матимете бажання поспілкуватися з рупором Вашого «зовнішнього світу», сміливо пишіть мені.
Усього найкращого.
Лео.
П’ять днів потому
Тема: Туга за (…)
Привіт, Лео! Як у Вас справи з «розвитком стосунків»? Ви з Мією хоч трохи розібралися у своїх почуттях? Вже знаєте, що «є актуальним лише на цей момент», а що «може мати майбутнє»? Чи зміг «кожен» відповісти на питання «лише для себе сам»?
Я тужу за старим Лео, який висловлював свої думки й почуття. Я так за ним тужу!!!
Приємного дня?
PS: Гадаю, що Ви вже все знаєте. Після того як я помітила, що Мія сама вже не знає, що мені слід казати, то попросила її розмови про Лео Ляйке вважати табу між нами.
Три години потому
AW:
Люба Еммі, у своєму останньому листі Ви соромливо змовчали про один важливий момент. Якщо моя інформація вірна, то саме Ви кілька днів тому заявили своїй подрузі таке: «Або ти розповідаєш мені про себе й Лео все, або нічого. У другому випадку я роблю висновок, що ми даємо нашій багаторічній дружбі тайм-аут на кілька місяців».
Еммі, що з Вами таке? Я Вас аж ніяк не розумію. Саме ВИ звели мене з Мією. ВАМ конче знадобилося нас познайомити. ВИ побачили в нас ідеальну пару. То чому ж Ви тепер така цинічна, така розгнівана? Ви були так упевнені в додатку до свого внутрішнього життя, своєї власності поза межами родини на ймення Лео? А тепер Ви гніваєтеся, бо вважаєте, що віддали своє віртуальне майно найкращій подрузі?
Еммі, кілька місяців поспіль Ви були мені найближчою людиною. Я тішився (і досі тішуся), що наші спроби зустрітися «фізично» не вдалися. Мені однаково, як Ви виглядаєте, допоки я можу бачити Вас такою, якою бачити хочу. Я вдячний, що не мушу дізнаватися, що насправді Ви геть не схожі на «мою героїню Еммі з мого віртуального роману в листах». І там Ви досконала, найвродливіша в усьому світі жінка, з якою не зрівняється жодна інша.