Тварина, обдарована розумом
- Автор: Мерль Робер
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Радянський письменник
- Переводчик: Григорий Николаевич Филипчук
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Тварина, обдарована розумом». Краткое содержание книги:
— Ви не сказали нам її імені, — нагадала Меггі.
— Правда! — сплеснув у долоні Севілла.
Він озирнувся навколо себе й, усміхнувшись, мовив:
— Лізбето, щоб довести, що не існує змови проти вашої статі чи вас самих, я прошу вас охрестити Іванову дружину.
Лізбета крутнулася на каблуках і обернулася до нього обличчям.
— Ви так говорите, — відповіла вона з прикрістю, — ніби я страждаю хворобою переслідування.
— О, зовсім ні! — заперечив Севілла. — Я зовсім не так витлумачив ваші зауваження.
— Тоді як ви їх витлумачили? — запитала вона з викликом.
Севілла підняв угору руки:
— Я їх зовсім не тлумачив!
Запала тиша. Меггі виставила вперед своє важке рум’яне обличчя й енергійно сказала:
— Лізбето, не починай усе знову. Бідолашна тварина чекає, поквапся дати їй ім’я.
— Назвемо її Бессі, — сказала Лізбета сумовито.
Магнітофонний запис спостережень за Іваном і Бессі з поверхні й через ілюмінатор перед тим, як професор Севілла зробив деякі скорочення. 6 травня 1970 року й ніч з 6 на 7 травня.
Сьюзі. Говорять з поверхні, 18 годин 5 хвилин. Коловорот опускає Бессі в воду. Іван не ворушиться, Майкл спускається в воду й виймає бокові плавники з отворів, зроблених у полотні нош. Бессі не пручається. Вона спокійна й більше не виявляє страху.
Пітер. Говорять від ілюмінатора. 18 годин 10 хвилин. Алло, Сьюзі, ти чуєш мене?
Сьюзі. Так.
Пітер. Я бачу Бессі чудово, але ж де Іван? Його немає в моєму полі зору.
Сьюзі. Він праворуч від тебе, в куточку. Іван не ворушиться, дивиться на Бессі. (Мовчанка). Котра година в тебе?
Пітер. 18 годин 11 хвилин.
Сьюзі. Я узгоджую свого годинника з твоїм. Ти чуєш свист? Дельфін свистить, дельфінка відповідає.
Пітер. Тут мені не чутно гучномовця. Але я дуже добре бачу Бессі. На мій погляд, вона менша за Івана. За винятком того, коли Бессі вигинає спину, щоб удихнути повітря, вона зовсім не ворушиться. Мабуть, вона чекає, щоб Іван наблизився до неї, сама не бажає зробити першого кроку. (Тиша). Очі Бессі світяться жіночою лукавістю.
Сьюзі. О Пітере! (Вона сміється).
Пітер. 18 годин 15 хвилин. Я хотів би, щоб Іван відважився. Що він робить?
Сьюзі. Він дивиться на неї то правим, то лівим оком і свистить. (Мовчанка). Він ворушиться. 18 годин 16 хвилин.
Пітер. Ага, я бачу його! Він пройшов за два метри від неї. Обганяє її і кружляє навколо. Вона залишається нерухомою.
Сьюзі. Він описує все вужчі й вужчі кола.
Пітер. Коли дельфін проходить над ілюмінатором, то закриває дельфінку від мене. Ні, почекай, коли я опускаюся нижче, можу бачити її. Бессі не ворушиться, стежить за Іваном куточком ока. (Мовчанка).
Сьюзі. 18 годин 20 хвилин. Мені починає надокучати це кружляння. Що за церемонія!
Пітер. 18 годин 22 хвилини. Я щойно їх сфотографував. Сподіваюся, буде видно, як вона стежить за ним краєчком ока.
Сьюзі. Увага! Він зупиняється й стає поряд з нею, пліч-о-пліч. Наче два кораблі, що стоять поряд на якорях. 18 годин 25 хвилин.
Пітер. Бессі закрила від мене Івана. Але я бачу його хвоста позад неї. Невже його голова перебуває на рівні голови Бессі?
Сьюзі. Так.
Пітер. Тоді він набагато більший за неї. Я бачу її дуже добре. Вона кліпає повіками. Сьюзі. Ти жартуєш?
Пітер. Зовсім ні! Я кажу те, що бачу: вона кліпає повіками. Що робить він?
Сьюзі. Він треться головою об її голову. Зараз сфотографую. От не встигла. Вона зрушила з місця.
Пітер. Бачу її чудово. Вона віддаляється від нього. Іван не ворушиться.
Сьюзі. Він не ворушиться, але він дзяває. Іван невдоволений.
Пітер. Яке воно, те дзявання?
Сьюзі. Коротке, гнівне, пронизливе. Він кличе її. Вона повертається. 18 годин ЗО хвилин. Він стає пліч-о-пліч з нею.
Пітер. Я бачу їх дуже добре. Іван майже навпроти мого ілюмінатора. Бессі опинилася з того боку. Іван дивиться на мене. Я навіть сказав би, що він бісики пускає. Я фотографую. Хочу зазняти його вираз.
Сьюзі. Дельфіни разом зрушують з місця.
Пітер. Я не бачу більше їх.
Сьюзі. Вони кружляють уздовж парапету басейну за годинниковою стрілкою. 18 годин 35 хвилин.
Пітер. Я бачу, як вони проходять.
Сьюзі. Він розмістився між берегом басейну й нею, певне, хоче оберегти її, щоб вона не вдарилася об стінку. Мабуть, вважає, що вона не знає так добре, як він, басейну.