Сурма лебедя
- Автор: Уайт Элвин Брукс
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-617-7409-92-1
- Переводчик: Александр Николаевич Мокровольский
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Сурма лебедя». Краткое содержание книги:
Чудова й життєствердна книжка відомого американського письменника Е. Б. Вайта розвеселить, зачарує й розважить дітлахів будь-якого віку.
Коли перебуваєш сам-один у готельній кімнаті, це дає тобі відчуття затишку, а ще — власної значущості. Луї відчув себе великою особистістю! Але минула якась хвилина, і він відчув ще й те, який він тут самотній. Подумалося йому про Сема Бівера. Потім згадався табір «Кукускус». Згадалися батько, мати, сестри й брати — як вони там, удома, в Монтані? Подумав про Серену, кохану свою лебідку: де вона? І як вона? Згадалися тут і слова пісні, яку він допіру був заграв у вестибюлі:
«Як то було б чудово, — подумав він, — коли б отут, поруч, у „Ріці“, опинилася й Серена! Разом потішилися б готельним життям…»
Офіціант лишив на столику вечірню газету. Луї глянув на першу шпальту. О диво! Там було велике фото його самого: на озері в Міському саду, поперед Човна-Лебедя! I великий заголовок сповіщав:
А стаття починалася так:
«У місті з’явився новий птах. Звати його Луї. Він — лебідь-сурмач, і то такий, що й справді грає на сурмі. Хоч як неймовірно це звучить, але цей рідкісний і прекрасний водяний птах найнявся на службу при Човнах-Лебедях у Міському саду й розважає пасажирів своєю чудовою грою на сурмі. Після його прибуття сьогодні надвечір юрби людей плавом попливли до озера, і до багатьох районів Бостона долинали солодкозвучні наспіви його сурми…»
Луї дочитав статтю до кінця, а тоді вирвав її з газети. «Сем Бівер повинен знати про це!» — подумав він. Із шухляди письмового стола, що стояв у його кімнаті, Луї узяв ручку й аркуш поштового паперу. Й ось що він написав:
Дорогий Семе!
Я саме ночую в фешенебельних апартаментах готелю «Ріц». Ти слушно говорив про Бостон — він дуже милий. Мені пощастило найнятися на роботу одразу по прибуттю. Працюю на фірму «Човен-Лебідь» за 100 доларів на тиждень. До цього листа додаю вирізку з сьогоднішньої газети — можливо, вона зацікавить тебе. Якщо все піде добре, незабаром я зароблю досить коштів на відшкодування збитків, яких завдав музичній крамниці мій батько, й відтоді я матиму повне й незаперечне право на цю сурму, а ще сподіватимусь, що своєю палкою грою на ній справлю сприятливе враження на ту юну лебідку, в яку я закоханий. І тоді всі будуть щасливі: буде відновлена честь мого батька, музична крамниця в Біллінґсі дістане свою компенсацію, а я зможу одружитися. Сподіваюся, в тебе все гаразд. Мені бракує твого товариства. Готельна кімната, дарма що в ній яких тільки вигод немає, може бути лише шматочком пустелі.