![Подорож до Ельдорадо [Збірник. "Катастрофа в раю". "Подорож до Ельдорадо"] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/2/9/2/3/3/podorozh-do-eldorado-zbirnik-katastrofa-v-rayu-podorozh-do-eldorado-download.jpg)
Подорож до Ельдорадо [Збірник. "Катастрофа в раю". "Подорож до Ельдорадо"]
- Автор: Лигостов Вильям Алексеевич
- Год: 1983
- Язык: украинский
- Год: Видавництво художньої літератури “Дніпро”
- ISBN: 4702590200-102
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Подорож до Ельдорадо [Збірник. "Катастрофа в раю". "Подорож до Ельдорадо"]». Краткое содержание книги:
Проте непокоїть мене… Раїса… Як склалась її доля? Як тепер живуть кібертонці?
За сучасних засобів пересування не так вже й важко було б спорядити спеціальну експедицію на Кібертонію. Я писав заяви і в Міжнародний космічний центр, і в Спілку космонавтів, і… Яким тільки інстанціям не оббив пороги! Як горохом об стіну… Кібертонія, бачите, не являє ніякого наукового інтересу.
Я пропонував розрізати мені груди й переконатись, що маю штучне серце. З того часу мене ніхто не сприймає всерйоз. Звичайно, кого тепер здивуєш штучним серцем!
Я тицяв під ніс невірам наконечник стріли, резинку від трусів — єдині докази, що зміг прихопити з собою. Знову ж таки на мене дивилися з співчуттям. Тільки з співчуттям. Воно й не дивно — наконечник дуже вже скидається на кінчик звичайнісінької кімнатної телеантени, а резинка як резинка, на ній райського тавра нема.
Незважаючи на відразу до слова, мусив написати цю записку.
І почалось…
Доповідну записку переклали на глобальну мову — щоб усі члени міжнародної експертної комісії могли ознайомитись. Я зарив носом на першій, же фразі того машинного перекладу… “Ето ай тутечки карамболь бульдог соні-парасоні бхайбхай Крещатік енд харакірі монин поліцайцейтунг до відзеня парле ву жі бао…”
А експерти хоч би що! Вчитали до кінця й засипали мене безліччю своїх “чому” та “як”.
Як, скажімо, я зміг вільно пересуватися в космічному кораблі в стані невагомості? Ніби не знають, що вже в наші часи на деяких апаратах утворювали штучне поле гравітації.
Або: якщо об’єм Кібертонії набагато менший, ніж об’єм Землі, то чому я не відчув зменшення сили тяжіння? Хм! Очевидно, Кібертонія більш ущільнена, стиснена, а маса її така ж, як і маса Землі.
Або: чому кібертонці користуються саме англійською мовою, а не якоюсь іншою? Я не філолог, не мовознавець. Є ж серед членів комісії поліглоти — от хай і з’ясують.
Більше того, знайшлися в комісії мудреці, які поставили під сумнів мої математичні викладки, формули. Це вже зовсім безглуздо і, м’яко висловлюючись, некоректно. Такі методи компрометації визначних діячів науки засуджувались ще в далекі часи.
Ох-хо-хох… Багато чого змінилось на Землі, а от бюрократичної тяганини, здається, не поменшало. Та я сам міг би нагребти повний лантух капосних “чому” та “як”. Ви мені по суті, по суті дайте відповідь!
Як би там не було, а на душі в мене тепер легше. Я виконав свій громадський обов’язок. Якоюсь мірою спокутував вину перед Раїсою, перед кібертонцями.
Я впевнений: все одно колись непередбачливі, короткозорі космічні благодійники, що подарували кібертонцям “Адама”, будуть викриті й затавровані всекосмічною ганьбою. Хтось колись проведе розкопки на Центральному майдані райської столиці. Знайдуть відзняту плівку. Відкопають і мою копію, мій безсмертний образ.
Двійник підтвердить мої свідчення слово в слово.
Чи доживу до тих часів? Хотілося б. Хотілося б глянути, які гримаси скорчать тоді зарозумілі експерти.
Теж мені специ!..
ПОДОРОЖ ДО ЕЛЬДОРАДО,
Суто документальна повість
Миколі Дахну, — незрівнянному оповідачеві і характерникові, - присвячую.
“…та нині мушу сказати одне: у Всесвіті нема планети, прекраснішої, ніж планета Земля”.
— Тому так рішуче й заперечую. Це надто небезпечно. Ще рано. Я — проти! Ми не відкрилися посланцям Соломона, не підняли своє забрало навіть перед Уолтером Раллеєм. А вже такої заповзятливості, як він, не виявив, певно, ніхто…
(На демонстраційному екрані спалахує стереоскопічне кольорове зображення Раллея, поета і радника англійської королеви Єлизавети. Похнюплена фізія упертюха. Біла перука. Тугий комірець зеленого сюртуіа підтримує важке підборіддя. В зіницях примружених очей — гарячі жаринки нав’язливої ідеї. Зображення розтає, натомість з’являється сап’янова обкладинка грубої книжки, на ній англійською мовою назва: “The discovery of Ample Rich and Beautiful Empire Gwiana with description of great Citi Manoa. London,1597”2).
Семирозум усміхнувся:
— Його праця. Щось на кшталт подорожніх нотаток. Від першого до останнього рядка — чистісінька вигадка! Але Раллей не такий вже безнадійно наївний мрійник. Дещо вгадав. Вгадав, бо його нестримну фантазію невпинно роздмухувала жадоба до золота. Золото! Зо-ло-то!!! Воно не давало йому спокою, штовхало до нових і нових авантюр. Безконечні мандри, дванадцять років ув’язнення, — експедиції за рахунок державної казни не дали жодних наслідків! — знову подорож, бо знову зумів спокусити королеву казковими заморськими скарбами. І, врешті-решт, невтішний фінал…
2
“Відкриття Обширної Багатої і Прекрасної Імперії Гвіани з описом великого Міста Маноа. Лондон, 1597