Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Ужасы » Тiло™
Тiло™ - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Тiло™

Электронная книга - «Тiло™». Краткое содержание книги:

Україна. Карпати. 2033 рік. З католицького притулку-сиротинцю вивезено в невідомому напрямку п’ятеро дітей. Згодом вони виринуть у Сполучених Штатах зовсім іншими особами, яких уже ніхто не назве чужинцями… Хто й навіщо викрадатиме людей у недалекому майбутньому? Ким вони стануть у своєму новому житті?
1 ... 30 31 32 33 34 35 36 37 38 ... 119
Перейти на страницу:

Минав час. Старість заскочила її зненацька. Ванесса й незчулася, як замість образів гарненьких і дурненьких молодих дівчат їй почали залишати ролі їхніх підтоптаних матусь, лихих свекрух або ж старих дів, що доводилися юним героїням двоюрідними тітками. А кілька днів тому продюсери знахабніли вкрай — запропонували їй зіграти епізодичну роль бабусі в якійсь романтичній комедії.

Того дня Ванесса й зрозуміла, як виглядає початок кінця. Вона таки постаріла. І давні слава та визнання, бундючно підібравши свій королівський шлейф (щоб не волочився) й притримуючи корону (аби не впала), без вагань пішли від неї до інших — молодших, гарніших, амбітніших. Колишній зірці зосталося лише одне — красиво й принижено старіти, животіючи спогадами. Про неї вже не розпускали огидних чуток у соціальних мережах. Не робили їй непристойних пропозицій. Не вимагали автографів. На вулиці її досі впізнавали в обличчя, але вже не стояли із роззявленими ротами і не озиралися, як то траплялося раніше.

Такого стерпіти вона не могла. Із горя Ванесса вийшла заміж за свого охоронця, хоча на вибір був іще тренер з пілатесу. Охоронець виявився більш ніж удвічі від неї молодшим, походив із якоїсь екзотично-грізної місцини, назву якої Ванесса постійно забувала (власне, як і саме ім’я «щасливчика»), і був просто-таки непристойно вродливим, навіть як на голлівудські стандарти. Тож стара наречена сподівалася: може, хоч це приверне до неї увагу таблоїдів і кіностудій. До подібного штукарства вона вдавалася не вперше: щойно виникав дефіцит «творчих успіхів», брала публіку скандальними розлученнями та одруженнями. Була серед її шлюбних партнерів і жінка, та першої ж ночі Ванесса переконалася, що одностатева любов не для неї. Наступного дня вони розлучилися. Потому осяйна кінозірка ходила під вінець лише в супроводі чоловіків. Одруження з юним охоронцем було вже четвертим на її шлюбному рахунку, проте саме воно довело жінці, що зоряний час скінчився, — під час весільної церемонії в саду її портлендського маєтку на дереві ховалося лише двійко папараці. Та й ті не дочекалися кінця церемонії — щойно наречений сказав «так», злізли з дерева та пішли.

Її вже навіть не переслідували. Ванесса так засмутилася, що забула одразу ж розлучитися зі своїм уже не потрібним чоловіком. Так він і прижився в її маєтку: вставав не раніше, аніж опівдні, вештався нескінченними анфіладами кімнат і в самому лише піжонському халаті та хатніх капцях цмулив її колекційний, десятиліттями вистояний віскі, куплений за шалені гроші з аукціонів (цим віскі Ванесса планувала відзначати гучні прем’єри своїх майбутніх фільмів і ще переймалась, аби не спитися), курив знайдені в бібліотеці гаванські сигари її колишніх чоловіків і замислено розглядав стелю. Так вона й натрапила на нього, спустившись одного безпросвітного дня до вітальні, все ще в глибокій депресії, розтягнутій піжамі та без зачіски.

6

— Ти хто? — зачудовано спитала Ванесса, вгледівши на своїй канапі прекрасного незнайомця.

— Охоронець. Та челядь каже, що твій чоловік…

— І скільки ж тобі років? — насторожено поцікавилася вона.

— Двадцять шість…

— Чорт забирай! — вилаялася жінка. — А чому ми не спимо разом?

— Ти не казала спати…

Їй стало недобре. Колись чоловіки втрачали голови, один поперед одного її домагаючись, кидалися на неї, наче метелики на вогонь, а тепер вона має «казати»?..

Ванесса перевела подих. Їй було п’ятдесят вісім років. Ну, гаразд, хай йому двадцять шість. Звісно, останнім часом її обходили увагою, проте ж і на таку брутальну відвертість не кожен наважувався. Озирнулася на дзеркало. Звідти на неї безсило блимнула оком стара недоглянута жінка в потворній піжамі з ведмедиками, які так не пасували до її нових зморшок та поріділого розпатланого волосся, з котрого підступно визирала сивина. Жінка із дзеркала була зовсім не схожа на ту Ванессу Маріані, якою вона себе уявляла.

— Отже, так, — повернулася до чоловіка. — Ми розлучаємось! Збирай-но своє манаття і вимітайся звідси. Тобі заплатять. З тобою зв’яжеться мій адвокат.

Доки вона проголошувала своє рішення, чоловік-охоронець й далі з відсутнім виразом обличчя лежав на канапі, наче йшлося не про нього. Та, щойно пролунало слово «адвокат», якась сила здійняла його на ноги й понесла в напрямку пакування речей. Вочевидь, його не вперше лякали цим магічним слівцем.

— Усе, що вкрадеш, я потім вирахую з твоєї компенсації за розлучення! — гукнула йому навздогін стара акторка і пішла на кухню робити собі еспресо.

1 ... 30 31 32 33 34 35 36 37 38 ... 119
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)