Космічний бог

- І більше не поталанить!!!

У Лі Берга відвалилася щелепа. Кріс скрикнула. Пізно. Частина стіни встигла беззвучно обернутися, Гюїсманс тримав їх на прицілі.

Він поглядом наказав Кріс устати. Вона, мов під гіпнозом, піднялася. З колін зісковзнув лайтинг.

— Гру програно, — торжествуючи, сказав Гюїсманс. — Ваших я заблокував на заводі, зрадник мертвий. Радіограму ви не змогли передати… Все!

— Ти дурень, Гюїсмансе. — Полинов мов і не було нічого поправляв подушку. Він навіть не дивився на ворога. — І знаєш чому?

Гюїсманс сторопів. У нього часто-часто засмикалися губи.

— Ти ще смієш… — прохрипів він.

— Просто я хочу вказати на одну твою помилку, о, невдалий кандидате в диктатори!

На Гюїсманса було страшно дивитися, так його трясло.

— Немає більше помилок, немає! — заревів він. — Ти розтоптаний!

— Помилка все-таки є. Пречудовий копняк під зад — ось що тебе чекає після того, що трапилося.

На чолі Гюїсманса спухли вени.

- І ще однієї ти припустився помилки, — з розстановкою сказав Полинов, — фатальної причому…

Він зачекав, дивлячись Гюїсмансові просто в очі.

— Ти не бачиш, що зараз діється… за твоєю спиною! Бий!!! — закричав він.

Гюїсманс обернувся, мов ужалений. Тієї ж миті ззаду на нього обрушилася влучно пущена психологом подушка. Нерви потряс дикий, торжествуючий крик Полинова.

Гюїсманс нараз підкинув руки, рвонув, дряпаючи шию, комір і впав на підлогу.

Лі Берг, схопившись за серце, сповз зі стільця. Кріс кинулася до лайтинга.