Десяте Правило Чарівника, або Фантом
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Десяте Правило Чарівника, або Фантом». Краткое содержание книги:
І одного разу страшне дійсно сталося. Келен Амнелл, дружина легендарного Річарда Сайфера, лорда Рала, Шукача Істини, прокинулася, не пам'ятаючи нічого, крім свого імені.
Відтепер вона — найнебезпечніша з усіх людей, та, від кого залежить — бути чи не бути цьому світу. І щоб врятувати її і не допустити прийдешнього Хаосу, Мороку і Безумства, Річарду належить серед незліченних небезпек пізнати самі темні таємниці Десятого Правил Чарівника …
Зір потроху повертався. Ніккі повернула голову вправо і побачила схилену постать людини, що сиділа на стільці поруч з ліжком. Це і справді був Річард! Поклавши лікті на коліна, міцно зчепивши пальці, він нахилився вперед і дивився на неї.
— Чому?
Побачивши, що вона прокинулася, Річард відкинувся на спинку простого дерев'яного стільця, і з полегшенням посміхнувся. Ніккі так любила бачити цю лукаву посмішку.
— Ти ж перебила всі вікна в кімнаті, де ви працювали з контрольною мережею.
У м'якому світлі лампи з молочно-білим абажуром, Ніккі виявила, що до пахв укрита ковдрою з багатим золотим шиттям і блискучою зеленою каймою по краях. На ній була атласна нічна сорочка, рукава якої ледь доходили їй до зап'ясть. Чужа. Ніжно-рожева. Не її колір. Цікаво, звідки вона взялася? А головне, хто її переодягнув в цю сорочку?
Колись у Палаці Пророків Річард став єдиним, хто не пред'являв права на її тіло, на її життя, на її душу, як, втім, і на будь-яку іншу сторону її життя. Таке відкрите щире ставлення змусило Ніккі задуматися. У ті дні почався ланцюжок міркувань, який привів до того, що Ніккі відкинула вчення Імперського Ордена. За допомогою Річарда вона прийшла до розуміння важливої істини — її життя належить тільки їй одній. А слідом за цим розумінням прийшли почуття власної гідності і повага до власної особистості.
Однак зараз у неї були проблеми серйозніші, ніж рожева нічна сорочка. В голові все ще щось важко пульсувало, хоч подушка і була дуже зручною.
— Взагалі-то, — відповіла Ніккі, — вікна розбила не я, а блискавка.
— Ага, — зауважила Кара, розгойдуючись на стільці біля стіни біля дверей. — Але не думаю, що ця різниця справить на нього враження.
— Гадаю, ні. — Ніккі зітхнула. — Ця кімната розташована в захищеній частині Замку.
Річард трохи насупився.
— Захищеній?
Ніккі злегка скосила очі, щоб сфокусувати погляд на його обличчі.
— Ця частина Замку — особливе місце. Воно спеціально захищене від навмисного вторгнення, і від різних непорозумінь.
Кара склала руки на грудях.
— Як щодо роз'яснити?
Вона була все ще одягнена в червону шкіру. Що це може означати? Трапилося що-небудь ще, чи Кара просто хоче бути готовою до наступного візиту Звіра?
— Це — стримуюче поле, — сказала Ніккі.
— Ми ще дуже мало знаємо про древнє, складне, і заплутане заклинання Вогняного Ланцюга. Навіть вивчати складові такого заклинання ризиковано, і саме тому для проведення перевірки ми використовували це місце. Кімната розташована в самому серці Замку й є укріпленим приміщенням, призначеним спеціально для тих випадків, коли передбачається використання унікальних заклинань. Різні види магії у вільній чи закріпленій формі здатні утримувати властиві їм відхилення від нормального ходу заклинання, які можуть спричинити за собою зони прориву, тому при роботі з ними найкраще поміщати такі потенційно небезпечні компоненти в стримуюче поле.
— Ось тепер все ясно, — відрізала Кара. — Це — поле. Спасибі, що пояснила.
Ніккі кивнула, як змогла.
— Так, стримуюче поле.
Побачивши, що Кара ще більше спохмурніла, Ніккі додала.
— Займатися магією в подібному приміщенні — все одно, що тримати осу в пляшці.
— А-а-а, — видихнула Кара, вхопивши, нарешті, сенс пояснення. — Здається, тепер зрозуміло, чому Зедд так розлютився.
— Напевно, він зможе все відновити, — припустив Річард. — Дивно, що збиток кімнаті завдано зовсім незначний. Більше всього Зедд сердився через розбиті вікна.
Ніккі слабо змахнула рукою.
— Не сумніваюся. Це скло унікальне. Воно має здатність утримувати магію, не випускати її назовні та відбивати напади ззовні. Воно діє подібно щитам, тільки утримує не людей, а чарівництво.
Річард трохи подумав.
— Ну, — сказав він, — Звіра це не втримало.
Ніккі, глянула на книжкову полицю, що висіла на стіні навпроти ліжка.
— Ніщо не втримає Звіра, — пояснила вона. — У цьому випадку він прийшов не через вікна або стіни, а крізь Завісу, прямо з Підземного світу. Йому не потрібно було проходити через щити або спеціальне скло.
Ніжки стільця, на якому сиділа Кара, з гучним стуком вдарилися об підлогу.
— І він майже відірвав вам руку. — Вона погрозила Річарду пальцем. — Ви використовували свій дар і цим привернули Звіра. Не будь там Зедда, який вас вилікував, ви, швидше за все, сплили б кров'ю.
— Ох, Кара! Кожного разу, як ти розповідаєш цю історію, крові стає все більше. Не сумніваюся, наступного разу я вже буду розірваний надвоє і зшитий назад магічною ниткою.