Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)
- Автор: Білоконев В. М.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Год: Глазунов С.О.
- Жанр: право
Электронная книга - «Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)». Краткое содержание книги:
Як ми раніше відзначали, що суд повинен був би застосувати правила, передбаченні ч. 4 ст. 70 КК, при призначенні покарання за сукупністю додаткових видів покарань. При цьому суд міг застосувати тільки принцип часткового складання цих покарань, оскільки вони одного розміру та виду і не призначені в максимальних межах санкції КК. Враховуючи, що згідно ч. 3 ст. 55 КК в разі застосування ст. 77 КК — строк додаткового покарання обчислюється з моменту набрання законної сили (вирок від 24.04.2007 р. набрав законної сили 11.05.2007 р.), суд повинен був в строк додаткового покарання остаточно призначеного за сукупністю злочинів зараховувати додаткове покарання, відбуте частково за попереднім вироком, а саме — 3 місяця 22 дня.
У судовій практиці виникають питання, чи можливе застосування ст. 75 КК до остаточного покарання в тих випадках, коли винний був засуджений перший раз до реального відбуття покарання, а будучи засудженим повторно, до нього була застосована ст. 70 ч. 4 КК?
Верховний Суд України на це запитання відповідає позитивно.
Приклад: Вироком суду від 04.06.2004 р. Г., раніше судимий 17.03.2004 р. на 1 рік виправних робіт, — був засуджений за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч. 4 КК остаточно йому було визначено покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК суд звільнив Г. від відбування покарання. Заступник прокурора області просив вирок суду змінити, посилаючись на те, що покарання у виді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК та виправні роботи необхідно виконувати самостійно. Верховний суд України з цим не погодився і вказав, що посилання прокурора на те, що вироки судів мають виконуватися окремо, на вимогах закону не ґрунтуються, оскільки засудження до виправних робіт за один злочин, що входить у сукупність, не є перешкодою для застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання призначених покарань, а також для звільнення при цьому на підставі ст. 75 КК від остаточно визначеного покарання[125].
Деякі процесуальні питання, які виникають при призначенні покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 374 КПК апеляційний суд вправі скасувати вирок і повернути справу на новий судовий розгляд у частині обвинувачення, залишивши в решті судове рішення без зміни, за умови, що це обвинувачення мало самостійну кримінально-правову кваліфікацію і може бути розглянуто окремо. В судовій практиці виникли питання, при новому розгляді справи при призначені покарання за сукупністю злочинів застосовувати ч. 1 ст. 70 КК чи ч. 4 ст. 70 КК?
Приклад перший: Місцевий суд вироком від 02.03.2007 р. засудив Н. за ч. 2 ст. 364 КК із застосуванням ст. 69 КК на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на 3 роки, за ч. 2 ст. 366 КК на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати такі ж посади на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати ці посади на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду від 10.04.2007 р. вирок місцевого суду в частині засудження Н. за ч. 2 ст. 366 КК скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд. Вироком міського суду від 31.05.2007 р. Н. було засуджено за ч. 2 ст. 366 КК на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати вищевказані посади на 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК остаточно визначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на 3 роки. Ухвалою апеляційного суду від 07.08.2007 р. вирок місцевого суду змінено. Постановлено вважати Н. засудженим за ч. 2 ст. 366 КК на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК остаточно визначено покарання — 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати організаційно-розпорядчі посади на 3 роки[126].
125
Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — № 1. — С. 26–28.
126
www.nau.kiev.ua № 5-655км08, 27.03.2008, Ухвала, Верховний Суд України.