Лють

— Авжеж, не повториться! — відрубав Арт. — Господи. — Він подивився на копа. — Оце така дяка за те, що я даю цим виродкам другий шанс.

— Я прошу вибачення, — знову сказав Джон.

— Гей! — прокричала повія. — А мені що, вже ніхто й руки не подасть?

Усі чоловіки шоковано подивилися вниз, наче геть забули про сам факт її існування. У повії було жорстке обличчя, з мільйонами зморшок на шкірі, що розказували історію її життя. З носа й рота, яким завдала шкоди нога Рей-Рея, текла кров. Повія сперлася на лікті: довкола кістлявої шиї — брудне біле пір’яне боа, на стегнах — фіолетова міні-спідниця, пластикова на вигляд. Довершував картину ледь прикритого зношеного тіла чорний топ-майка, з-під якого було видно відвислі груди.

Ніхто не мав бажання її торкатися.

— Гей, ти, лицарю в осяйних обладунках, блін. — Вона зверталася до Джона, бо трясла рукою в його бік. — Жеребчику, підійди. Поможи, бляха, устати.

Джон спершу вагався, та потім простягнув руку і допоміг повії встати на ноги. Від неї тхнуло цигарками й бурбоном, і стояти рівно на каблуках-шпильках вона могла насилу. Щоб зберегти рівновагу, вона оперлася йому на плече. Він, як міг, тримав себе в руках, щоб не здригнутись од відрази при думці про те, де побувала ця рука. Під сонцем її шкіра здавалася землистою, від чого Джон зробив висновок, що її печінка в такому відчаї, що з радістю вилізла б назовні через пуп, якби їй дали таку змогу. За віком повії можна було дати як сорок років, так і всі вісімдесят.

Поліцейський перебрав ініціативу на себе.

— Розказуй, що тут відбувається.

— Цей не хотів зі мною розплачуватися, — сказала проститутка, підборіддям вказуючи на Рей-Рея, який непритомний лежав на землі.

Її голос був наче каміння, що перекочується у чашці зі слизом. Ті слова, які вона не ковтала, були, мабуть, не варті того, щоб їх чули.

— Ти дала йому в кредит?

Коп не напружувався, щоб приховати здивування. І воно було цілком справедливим. Джон і закам’янілого лайна Рей-Рею в кредит не продав би.

— Ми були отам-о, — сказала вона, маючи на увазі кабінку туалету за автомийкою. — Він хотів умаслити мене, виродок хрінів. Сказав, що в нього завтра зарплата.

Брови у копа поповзли вгору.

— Та ти приколюєшся.

— Аж сюди за мною йшов, втирав мені, щоб домовитись. — Вона знову похитнулася і вхопила Джона за руку. — Типу в мене акція, як у супермаркеті хріновому. Тупий недоносок. — Носком лакованої туфлі вона копнула Рей-Рея в руку.

— Гей, но-но, — простогнав Рей-Рей і перекотився на спину.

Джон здогадався, що паскудник дурня клеїв, прикидаючись мертвим, і йому закортіло ще раз як слід йому напіддати за всю цю веремію.

Коп штурхонув Рей-Рея носаком черевика.