Чинність і дія кримінального закону в часі

Нарешті, допускаючи можливість оприлюднення законів через телебачення та радіо, Указ Президента не визначає, яким чином має практично застосовуватися оприлюднений у такий спосіб Закон до його опублікування шляхом надрукування в офіційних друкованих виданнях? В пункті 3 згаданого Указу встановлено: “громадяни, державні органи, підприємства, установи, організації під час здійснення своїх прав і обов'язків повинні застосовувати закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, опубліковані в офіційних друкованих виданнях або одержані у встановленому порядку від органу, який їх видав”. То як же суддя має “підшити до справи” слово, почуте ним від диктора телебачення чи радіо? І чи можна вважати правовою державу, в якій населення повинно узгоджувати свою поведінку із законами, опублікованими по радіо чи телебаченню, а органи державної влади не можуть керуватися в своїй діяльності такими законами?

З огляду на викладене, а також беручи до уваги статтю 22 Закону України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації”, яка недвозначно встановлює, що “Закони України … публікуються в офіційних виданнях (відомостях, бюлетенях, збірниках, інформаційних листках тощо) та друкованих засобах масової інформації відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування” і не передбачає можливості оприлюднення законів через телебачення чи радіо, уявляється, що ці способи не повинні застосовуватися. Це тим паче так ще й у зв’язку з тим, що питання про конституційність Указу Президента “Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” залишається відкритим.