Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9501-5
- Жанр: История
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 2. Від першого до другого «Мінська»». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Другий том «Від першого до другого ‘‘Мінська’’» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року.
У РНБО підтверджують, що Росія відводить частину своїх військ від українського кордону.
Про це під час брифінгу повідомив речник інформаційного центру РНБО Андрій Лисенко.
«У нас є інформація, що ті військові частини, що прибували до кордону України і знаходилася на терориторії РФ, які розташовувалися в польових таборах, наразі помічено їхній рух та згортання для того, щоб повернутися на місця постійної дислокації», — заявив Лисенко.
14 жовтня 2014 року
• Зведення новин
За минулу добу у зоні АТО загинуло 7 українських військовослужбовців. Слід зазначити, що 6 наших бійців загинули під час проведення контртерористичних заходів внаслідок підриву на мінах та розтяжках, встановлених терористами», — сказав речник Інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко.
• А 13 жовтня в результаті бойових дій на Луганщині загинули двоє українських силовиків, ще шестеро поранених. Крім того, наші військові втратили два БТРи, повідомив голова Луганської ОДА Геннадій Москаль на своєму сайті.
• За минулу добу бойовики понад 30 разів порушили режим тиші на Донбасі. Відбулася чергова безуспішна спроба штурму аеропорту у Донецьку.
Крім того, по 2 рази атаковано позиції сил АТО поблизу н.п. Талаковка, Ольховатка, Авдіївка, Тоненьке.Обстрілів бойовиків також зазнали опорні пункти й блокпости в районі н.п. Щастя, Сміливе, Станично-Луганське, Новотроїцьке, Красногорівка, Гранітне, Нікішино, Сартана, Павлополь.
Про це повідомляє Дмитро Тимчук у Фейсбук.
• Президент Петро Порошенко визначив 14 жовтня Днем захисника України. Відповідний указ № 806/2014 оприлюднено на сайті президента.
• Верховна Рада призначила Степана Полторака міністром оборони.
Таким чином ВР підтримала подання президента Петра Порошенка.
15 жовтня 2014 року
• Зведення новин
За минулу добу бойовики понад 40 разів обстрілювали сили АТО на Донбасі, найбільш активні вони на Дебальцевому, Донецькому і Маріупольському напрямках.
Такі даний групи «Інформаційний спротив» повідомляє Дмитро Тимчук у Фейсбук
• Бойовики знову штурмували Донецький аеропорт, але атаки відбито.
Про це повідомляє прес-центр АТО.
16 жовтня 2014 року
• Ігор Стрельцов «Щоденник Андерсена»
[Донбас] 16 жовтня 2014 року
Наближення до фронту відчувається усе сильніше. Частіше зустрічаються на дорозі великі і не дуже групи військової техніки, що рухаються чи стоять обабіч дороги. Одні йдуть нам назустріч, інші — у тому ж напрямку. Іноді суто цивільні тягачі провозять на лафетах, вочевидь на ремонт, побиту чи зламану техніку: танки, самохідні артилерійські установки САУ, броньові десантні машини БРДМи. Ось і перші блокпости. Бородаті хлопці з запиленими обличчями у військовій формі. На бетонних блоках розмашисті графіті з «гарячими» привітаннями російському президенту Путіну. На видноті майорить дуже пошарпаний вітром жовто-блакитний прапор. А ось, мабуть, і головний блокпост перед в’їздом до зони АТО. Цивільні автівки стоять у невеликій черзі — їх добре перевіряють, нашу колону пропускають без зупинки. Потихеньку сунемось вузьким коридорчиком повз легковички та буси. Вечоріє. Андрій намагається розгледіти у вікно околиці. Він ніколи не був на Донбасі. Щоправда, я ніколи не чув, щоб він мріяв сюди поїхати, але природна людська цікавість змушує його придивлятися до невибагливих пейзажів за вікном. Тут немає густих лісів, мальовничих річок та озер, як у нас, на Сумщині, проте суцільний степ, глухі високі паркани сільських дворів, іноді на горизонті здіймаються конуси териконів. У сірій осінній імлі для тих, хто тут уперше, усе здається сумним і невеселим, навіть без думок про війну. А з нею...
Перед дорожнім знаком «Курахове», на зеленому уазику нас зустрічають військові, що давно вже стоять у цьому районі на позиціях. Вони мають провести колону до місця дислокації. Андрій знов припадає до вікна. Місто слабо освітлене, мабуть, світломаскування через близькість фронту, але впадають в око широкі вулиці, сучасні багатоповерхівки, великі супермаркети, затишні сквери, де влітку, вочевидь, вигравали фонтани. До війни. Колона рухається доволі швидко. З вікна вантажівки Андрій вихоплює окремі картинки. Ось попереду якась величезна водойма, мабуть, водосховище, на берегах видніються розважальні прибережні споруди, як на морському курорті: кольорові гірки, спіралі, причали для човнів та катамаранів. Раптом щось гупнуло під колесом, потім іще.