Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація

Проте в літературі іноді зазначають, що діяння, з яких складається продовжуваний злочин, можуть бути тотожними або однорідними[185]. Вважаємо, що це не тільки термінологічна неточність.

Питання про поняття однорідного злочину кримінальний закон не визначає. У теорії воно тлумачиться різним чином. Так, ще С.В. Познишев писав, що «під однорідним злочином слід розуміти посягання на такий самий об'єкт, що за характером своїм має такого ж роду вплив на нього»[186]. А.Н. Трайнін зазначав, що однорідними вважаються злочини, в яких предметом посягання є одна й та ж сама група інтересів, що порушуються, а Г.Т. Ткешеліадзе вказував, що для визнання злочинів однорідними необхідна схожість їх об'єктів, вини і мотивів[187].

Однак найбільшу розповсюдженість отримала точка зору, згідно з якою однорідними злочинами визнаються такі злочини, які посягають на однакові або подібні безпосередні об’єкти і вчинені з однією формою вини (обидва умисно або необережно). Це положення було викладене в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду СРСР від 3 грудня 1962 року «Про практику призначення судами покарання у випадку вчинення нового однорідного чи не менш тяжкого злочину»[188]. І хоча це роз'яснення формально вже давно не є чинним, практика все одно його використовує при вирішенні даного питання

За обсягом юридична тотожність є більш вузьким поняттям ніж юридична однорідність. Однорідні діяння мають низку спільних ознак, вони можуть бути передбачені як однією, так і різними статями Особливої частини КК, тоді як тотожні діяння мають юридично однаковий (ідентичний) склад, передбачений однією і тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК

Тут слід зауважити, що за своїми фактичними ознаками діяння в складі продовжуваного злочину можуть не співпадати. Якщо, скажімо, склад певного злочину з об'єктивної сторони передбачає альтернативні дії, наприклад, обмірювання, обважування, обрахування тощо, тоді вони виступають альтернативними різновидами одного й того самого складу злочину — обману покупців та замовників (ст. 225 КК).

Таким чином, вчинення однорідних та різнорідних діянь не може утворити продовжуваного злочину.

4. Наявність незначного проміжку часу між тотожними діяннями. У літературі існує думка, що при вчиненні продовжуваного злочину тривалість проміжку часу між окремими діяннями не має значення, тобто може бути будь-якою[189]. Зокрема, А.М. Ораздурдиєв наголошує, що між окремими актами діяння неминуче утворюються певні більш чи менш тривалі і перерви в часі, протягом яких поведінка суб’єкта є абсолютно байдужою для закону[190]. Однак, вважаємо, що проміжок часу між вчиненням кожного діяння не повинен бути досить значним, інакше неможливо буде довести наявність суб'єктивних ознак продовжуваного злочину.

5. Єдність об'єкта посягання, тобто при вчиненні кожного із окремих діянь, суб'єкт почергово впливає (посягає) на одні й ті самі суспільні відносини. Звідсіля можна зробити висновок, що об'єкт продовжуваного злочину повинен мати такі властивості, що дозволяють впливати на нього не тільки одноактною злочинною дією. Через це, як наголошувалося вище, не всі діяння, передбачені в КК, можуть бути вчинені як продовжувані злочини (наприклад, розбій).