Американські боги

А далі була карусель.

Знак стверджував, що ця карусель — найбільша в світі, сповіщав, скільки вона важить, скільки тисяч лампочок можна нарахувати в люстрах, які звисали з готичних склепінь, і забороняв будь-кому вилазити на карусель чи сідати на тварин.

І яких тварин! Тінь, мимоволі вражений до глибини душі, витріщався на сотні істот в натуральну величину, які кружляли на платформі каруселі. Справжні істоти, вигадані істоти, покручі перших і других: кожна з них відрізнялась від інших. Там були русалка і водяник, кентавр і єдиноріг, слони (один величезний і один крихітний), бульдог, жаба і фенікс, зебра, тигр, мантикора і василіск, лебеді, що несли карету, білий віл, лисиця, пара моржів, навіть морський змій, і всі вони яскраво розмальовані і найсправжнісінькі на вигляд. Вони кружляли, коли вальс закінчувався, і коли починався наступний. Карусель навіть не сповільнювалась.

— Нащо вона тут стоїть? — спитав Тінь. — В сенсі, я розумію, найбільша світова карусель і все таке, сотні тварин, сотні лампочок, кружляє весь час, але ж ніхто ніколи на ній не катається.

— Вона тут не для того, щоб на ній катались. Принаймні не для того, щоб каталися люди, — озвався Середа. — Ця карусель тут для того, щоб нею захоплювались. Вона тут просто щоб бути.

— Як молитовне колесо, крутиться і крутиться, — погодився Нансі. — Накопичує силу.

— То саме тут ви зустрічаєтесь з усіма решта? — поцікавився Тінь — Я думав, ви збираєтесь тут. Але ж тут порожньо.

Середа вишкірився своєю моторошною посмішкою:

— Тіне! Ти ставиш надто багато запитань. Я ж плачу тобі не за те, щоб ти ставив запитання, га?

— Вибач.

— А тепер стань отут-о і поможи нам, — Середа підійшов до платформи з боку, де висів її опис і попередження, що на ній не можна кататись.

Тінь збирався сказати щось, але натомість допоміг їм, одному за одним, піднятись. Середа, здавалось, важив цілу тонну. Чорнобог видерся сам, використавши тільки плече Тіні, аби обпертися. Нансі, здавалось, геть нічого не важив. Кожен зі старих видряпався на виступ, а потім, підтанцьовуючи, вони зійшли на платформу каруселі, що кружляла перед ними.

— Ну, — гаркнув Середа, — ти йдеш, га?

Тінь, на мить завагавшись, поспішно перевірив, чи не ошивається, бува, поруч хтось з персоналу Дому-на-Скелі, і собі ковзнув на виступ за платформою Найбільшої каруселі світу. Він із певним здивуванням зловив себе на тому, що його куди більше непокоїло порушення правил катання на каруселі, ніж посібництво у сьогоднішньому пограбуванні банку.

Кожен зі старих вибрав собі, на чому поїде. Середа осідлав золотого вовка. Чорнобог — кентавра в обладунках. Обличчя кентавра ховав залізний шолом. Нансі, підсміюючись, ковзнув на спину гігантського лева, якого майстер втілив посеред стрибка, із роззявленою в рику пащею. Нансі поплескав левів бік. Вальс Штрауса велично ніс їх по колу.