Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту
- Автор: Библия
- Год: 1963
- Язык: украинский
- Год: Видавництво ОО Василіян
- Переводчик: Іван Софронович Хоменко
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту». Краткое содержание книги:
14. Аса 1-4; укріплення 5-6; війна проти кушіїв 7-14
1 Аса чинив, що було добре й довподоби Господеві, Богові його: 2 скасував чужоземні жертовники й узвишшя, розбив стовпи й порубав ашери, 3 і звелів юдеям шукати Господа, Бога своїх батьків, і чинити закон та заповіді. 4 Зруйнував також по всіх містах юдейських узвишшя й стовпи на честь сонця. І спокій був за нього в царстві. 5 Побудував міста-твердині в Юдеї, бо край був спокійний, і не було в нього війни за тих років, Господь бо дав йому спокій. 6 І сказав він до юдеїв: «Збудуймо ці міста й обведімо їх мурами з баштами, брамами та засувами, поки земля ще наша, бо ми шукали Господа, Бога нашого; ми шукали його, і він дав нам спокій з усіх боків.» От і будували вони, й діло йшло добре. 7 Було ж у Аси військової сили: з коліна Юди 300 000 мужів, озброєних щитом та списом, а з коліна Веніямина 280 000, озброєних щитом і лучників. Всі вони були відважні вояки. 8 Виступив проти них Зерах кушій з військом числом 1 000 000 і 300 колісниць, і дійшов до Мареші. 9 Аса вийшов проти нього, і вишикувались до бою в долині Зефата на північ від Мареші. 10 Аса візвав до Господа, Бога свого, й сказав: «Господи! Ніхто не може допомогти, як ти, у битві між сильним та малосилим! Допоможи ж нам, Господи, Боже наш, бо ми на тебе поклались і твоїм іменем вийшли проти цієї великої сили. Господи! Ти Бог наш: нехай не переможе тебе чоловік!» 11 І Господь розбив кушіїв перед Асою й перед Юдою, і кушії повтікали. 12 Аса й військо, що було при ньому, гналися за ними аж до Герари, і з кушіїв полягло стільки, що в них не зосталось і душі живої, бо вони були розбиті в порох Господом та його військом. І здобичі забрано велику силу. 13 Вони завоювали також усі міста навкруги Герари, бо на них найшов страх від Господа; і пограбували всі міста, бо було там багато здобичі. 14 Так само напали на шатра зо скотом і, забравши силу овець та верблюдів, повернулися в Єрусалим.
15. Віднова завіту
1 Тоді зійшов на Азарію, сина Одеда, дух Божий, 2 і він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: «Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине. 3 Багато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону, 4 але коли він у своїй скруті навернувся до Господа, Бога Ізраїля, й шукав його, то він дав їм знайти себе. 5 Того часу не було миру ні для кого: великі заворушення запанували поміж мешканцями різних країв. 6 Народ бився з народом, місто з містом, бо Бог тривожив їх усяким лихом. 7 Але ви кріпітесь, не опускайте рук, бо за діла ваші буде нагорода.» 8 Почувши ці слова й пророцтво Азарії, сина Одеда, Аса посмілішав і викинув гидоти з усього краю Юди й Веніямина та з міст, що забрав був у Ефраїм-горах, і відновив жертовник Господній, що був перед притвором Господнім. 9 Він зібрав усього Юду й Веніямина та всіх, що оселились між ними й що прибули з Ефраїма, Манассії та Симеона, бо багато з Ізраїля перейшло до нього, як побачили, що Господь, Бог його, з ним. 10 Вони зібралися в Єрусалим третього місяця на п'ятнадцятому році царювання Аси, 11 й принесли того дня жертву Господеві з здобичі, що привели, - 700 биків і 7000 овець, 12 і уклали союз, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, усім своїм серцем і всією душею своєю; 13 а кожен, хто не шукав би Господа, Бога Ізраїля, повинен був умер ти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. 14 І заприсягнули вони Господеві голосно й з радісними викликами, під звуки сурем та рогів. 15 Юдеї раділи цією присягою, бо заприсягли з усього серця свого; а що вони шукали його усім серцем, то Господь і дав їм знайти себе й дав їм спокій з усіх боків. 16 Навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царської гідности за те, що вона поставила на честь Ашери мерзенну подобу. Аса повалив ту її мерзенну подобу, поторощив її й спалив у Кедрон-долині. 17 Однак, узвишшя не зникли з Ізраїля, хоча серце Аси й було бездоганне по всі дні його. 18 Він вніс святі дарунки свого батька й свої власні в дім Божий - срібло, золото й посуд. 19 Ніякої війни не було до тридцять п'ятого року царювання Аси.