Версола. Книга 2. Мисливець 04M

Табір недоброзичливців знову з'явився у вигляді фургонів, побудованих в круг, тому просто під'їхали до того першого, що попався і зупинилися в парі метрів збоку. Цього разу, хоч були підготовлені і рішуче налаштовані, проте, ще півгодини провели на даху свого всюдихода, оглядаючи в шоломах ПНБ місцевість навколо себе — бажання виходити назовні в густу траву повільно тануло.

— Так, Волш, на вихід пішли — ми тут ще посидимо так десять хвилин і ганебно зіллємося — тихо сказав Віктор і першим поліз вниз.

Вийшли і завмерли, озираючись, наскільки це було можливо в їх положенні: серце знову стало частити, набираючи оберти, а слідом за ним до веселощів підключилися і легені — хлопець став часто дихати, продовжуючи нервувати. Думка запитати у Волша, як він себе почуває швидко пройшла — І своїх проблем вистачає — то тут, то там, очі вихоплювали дрібні силуети якихось звіряток, що снують майже поруч. Щоб сильно не затягувати і не злити долю, вирішили обмежитися двома найближчими машинами — на усі дії пішло близько п'яти хвилин, включаючи обливання контактної поверхні коліс паливом, перехід до наступного і потім сам підпал. Програму урізали до мінімуму — працювали тільки на зовнішніх колесах, не намагаючись дістатися до внутрішнього круга — І важко і небезпечно, вони і так вже довго на відкритому повітрі. Планета і її фауна знову виявилася милостива до них — обоє змогли добратися назад і закрити за собою люк, а потім швидко сіли за кермо і забралися з місця диверсії на пару сотень метрів, як і планували. З такої дистанції побачити щось в таборі було неможливо, точно так, як і почути — та і завдання таке вони собі не ставили…. скоро світанок, там все і вирішиться. Лягати спати не стали — випили по дозі стимулятора, поїли і убили час до перших променів сонця за пустими і безглуздими розмовами ні про що. А як почало світати, узяли рушниці і полізли на дах — компаньйонів дуже цікавив стан техніки переслідувачів, і, що важливіше — реакція нічних мешканців на невеликий вогник.