Білосніжка та семеро гномів

Вони поставили його в лісі і вартували там удень і вночі, бо мали надію, що вона колись прокинеться. Та Білосніжка не прокидалася...

Минали роки, і люди скрізь розповідали про найчарівнішу в світі принцесу, яка спить у непрохідних хащах.

Зрештою почув про неї один юний принц і вирішив будьщо її побачити. Триста днів він продирався крізь хащі, і коли, врешті, побачив сплячу Білосніжку, то аж засяяв від щастя. Дівчина була така гарна, що принц не втримався — став на коліно і ніжно її поцілував. Оце й був той перший цілунок, що зняв усі лихі чари.

Принцеса розплющила очі й побачила, що над нею схилився саме той прекрасний принц, про якого вона мріяла. Дівчина ще не знала, як довго їй довелося проспати... Прекрасний принц і Білосніжка закохалися одне в одного з першого погляду.

Гноми дуже не хотіли відпускати дівчину, але вони розуміли, що принцеса кохає принца і мусить їхати з ним.

Білосніжка попрощалася з лісовими чоловічками, які ще довго махали їй капелюхами. Принц посадив принцесу на коня, і вони удвох поїхали до чарівного палацу — Палацу, в Якому Збуваються Усі Мрії. Там вони й досі живуть і щороку неодмінно навідують своїх найвірніших у світі друзів — лісових гномів.