Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие приключения » Відлуння у брамі
Відлуння у брамі - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Відлуння у брамі

Электронная книга - «Відлуння у брамі». Краткое содержание книги:

Події цього густопригодницького фантастичного роману переважно розгортаються у сьогоденні на Подніпров'ї. Головний герой — Олег — раптово мусить змінити звичний спосіб життя «парубка за викликом». Через підступність однієї з клієнток він опиняється у вирі подій, які приводять його до потаємних місць Хортиці, Кам’яної могили, селища Таромське у Дніпропетровську, Трахтемирова. А ще — на планету-двійника Землі, яка завше схована від нас за Сонцем. Олегові разом із побратимами доводиться протидіяти зазіханням на Україну самодержця сусідньої Федерації, його лейб-олігарха, а також боротися із небезпечними намірами вченого-дослідника, який розробив технологію підкорення людської свідомості. З далекої «соняшної Каліфорнійщини» за подіями в Україні стежить знаменитий «Хазяїн». На шпальтах роману читач також зустріне безпритульних підлітків, політологів-терористів, агента паранормального відділу ЦРУ, прокурорку на пенсії та інших несподіваних персонажів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 111
Перейти на страницу:

…Ніколи ще рятувальна станція не здавалася Олегові такою… романтичною, чи що…

Вони зустрічалися два тижні, а тоді Ніна несподівано повідомила, що її тато — інженер-нафтовик — підписав контракт із нафтопереробним заводом у Кувейті. За угодою, батько родини отримував прекрасне житло, платню та соціальні гарантії на дружину і дітей. Єдиний мінус — від’їжджати Ніна мала вже за кілька днів. Олег намагався вмовити кохану залишитися з ним, але варто їй було натякнути про це батькам, як дівчину перестали випускати на вулицю та відібрали телефон. Ніниної інтернет-адреси Олег не мав, бо свій старий, ще батьком подарований ноутбук заклав у ломбард, а зізнатися у цьому посоромився. Тож вигадав непереконливу історію, нібито є принциповим противником інтернет-комунікації. Так закохані загубилися.

Якось, вже наприкінці вересня, на пляж двома джипами приїхала компанія з кількох парубійків та високої, рудоволосої вродливої жінки «бальзаківського віку». Поводилися хлопці галасливо, нахабно, а тому швидко розігнали нечисленних у будень відпочивальників. Коли ж добре сп’яніли та наїлися тут-таки підсмажених шашликів, почали хизуватися один перед одним пістолетами, прицілюючись у саморобні мішені на деревах. На щастя, один серед них виявився тверезішим і розважливішим — він трохи охолодив п’яних хвальків, організувавши між ними азартне змагання з армреслінгу.

А жінка відверто нудьгувала. Посидівши трохи у компанії, вона босоніж пішла берегом до дерев’яного причалу, де сидів Олег. Повільно піднялася хиткими сходами і нетвердою ходою рушила самим краєм дошки, ризикуючи впасти у воду. Хлопець деякий час спостерігав за нетверезою пані, а потім мусив подати їй руку, бо гепнулася б таки у прохолодну вже воду.

Жінка сіла поруч, звісивши стрункі ноги, ледь прикриті легкою сукнею. Назвалася Інгою, почала розпитувати про Кременчук, про батьків, роботу, ще про щось несуттєве. Відповіді слухала неуважно — більше неприховано розглядала його статуру. Врешті взяла мобілку, що висіла на шиї, і попросила когось із її компанії принести пляшку коньяку та дві склянки. Це прохання було виконане швидко і без заперечень. Олег почав було відмовлятися від випивки на робочому місці, але Інга просто обійняла його лівою рукою за плече, а правою влила мало не двісті грамів, пекучого хмільного напою йому до рота.

Розмова пожвавішала. Інга розповіла, що її з трирічним сином нещодавно покинув чоловік задля молодшої. Проте вона, працюючи у Державному фонді приватизації, має вдосталь грошей і може ні в чому собі не відмовляти. Ця компанія — так би мовити, її молодші колеги по бізнесу. Олег їй подобається, і вона не проти продовжити їхнє знайомство сьогодні увечері в одній затишній квартирі в центрі. Нехай він запам’ятає адресу і «підгрібає» туди на восьму.

Додому Олег повернувся лише вранці. Було трохи огидно від того, що Інга використала його, як їй заманулося, але кілька вільно конвертованих зелених папірців у кишені притамовували це відчуття.

Їхні стосунки тривали до Нового року. Інга наполягла, аби Олег отримав права водія, регулярно ходив до тренажерного залу, носив стильний одяг та зачіски. Він часто супроводжував свою щедру коханку у ділових відрядженнях по країні, відвідував разом із нею корпоративні вечірки та презентації. Чоловіки на хлопця зиркали зверхньо, поблажливо, спілкування уникали. А от жінки не оминали Олега зацікавленими поглядами.

Якось на приватній новорічній вечірці у розкішній квартирі на Івановій горі, що у Полтаві, сп’янілі бізнес-леді зажадали від Олега стриптизу. Він спробував його зобразити, але так скуто і незграбно, що Інга увімкнула великий плазмовий телевізор із якісним порно. Олег сховався від п’яних «мадамів» на кухні. Туди згодом вийшла і непоказна, але стильна жіночка у чорній обтислій сукні — викапана Коко Шанель[3]. Вона мовчки впритул підійшла до Олега, двома руками притягла його голову до себе і почала цілувати у губи. Він опирався, але не дуже. Коли ж незнайомка заходилася розстібати його джинси на блискучих видовжених ґудзиках, до кухні, звісно ж, увійшла Інга. Вона без акторського натхнення відіграла стандартну сцену ревнощів і заявила, що між нею та Олегом усе скінчено.

А вже наступного дня йому подзвонила винуватиця вчорашніх подій — Марина. Трохи поміркувавши, Олег вирішив удати, нібито не помітив примітивного прийому, за допомогою якого його передали, немов естафетну паличку. Марина — співвласниця мережі косметичних салонів та ресторану — також виявилася щедрою. Завдяки їй Олег відремонтував мамину квартиру, влаштувався на заочне навчання до Переяславського інституту, а сестру віддав до найкращої у Кременчуці школи і… з легким серцем перейшов до наступної коханки. Врешті, почав зустрічатися з кількома жінками одночасно — молодих сил наразі вистачало. Попит на його послуги зростав не лише через показну зовнішність та чоловічу міць. Олег, як на його вік, був добре ерудованим та вихованим. Жіночкам було приємно хизуватися таким ескортом.

вернуться

3

Коко Шанель (1883–1971) — французький модельєр. Її ім’я стало синонімом мінімалістичної вишуканості у стилі.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 111
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)