Множення в умі, або Плинність часу
- Автор: Подервянский Александр Сергеевич
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-6325-0
- Жанр: Другая драматургия
Электронная книга - «Множення в умі, або Плинність часу». Краткое содержание книги:
Тріасовий період, або Пригоди хтивих павіанів Борі і Жори
Боря і Жора, хтиві павіани.
Ріта і Чіта, цнотливі шимпанзе.
Ганна Петрівна, мати Ріти і Чіти.
Гаврило, орангутанг-збоченець.
Кирило, динозавр, хворий на сухоти.
Микола Петрович, саблезубий ягуляр.
Гриша, птєродактіль.
Дія відбувається в тріасовий період у світі тварин. Декорації на сцені зображують собою тріасовий період. По сцені лазять динозаври, літають птєродактілі і всяка інша сволота. Входять Ріта і Чіта, дві цнотливі шимпанзе.
Чіта. А мінє він понравився – хоть і не воєнний, а всьо равно інтересний мужчіна.
Ріта. Я єму говорю: «Скажите, как ви думаєте – слово «хуйня» мужского рода чи женского?», – так он аж покраснел. Хароший мужчіна, скромний.
Входять Боря і Жора, хтиві павіани.
Боря. Глянь, Жора, які пацанкі.
Жора. Одразу видно, шо целочки.
Боря. Це шимпанзи, я їх знаю. В мене була одна, коли я на Карпатах був, так она у меня…
Жора. Я знаю, Боря. Представь собі, шо я от етого не балдею.
Боря. Дівчата, ану катай сюда, дядя фокус покаже!
Ріта і чіта підбігають ближче.
Чіта. А ви умєєтє?
Жора (становитьсяраком). Нєт нічого прощє: ейн, цвей, дрей!
На слові «дрей» прилітає птєродактіль Гриша, хапа хтивого павіана жору за бордову сраку і зникає в невідомому напрямку.
Боря (філософськи). жора хотів вам показати фокус, який називається «сєвєрноє сіяніє».
Ріта і Чіта. Як інтєрєсно! Чєм ето достігається?
Боря. Сракою.
Дійсно, срака Борі схожа на вищезгадане природне явище без всяких фокусів. Входить Ганна Петрівна, мати Ріти і Чіти.
Ганна Петрівна. Дівчата, ану бистро додому! Всьо гніздо ватою попаскудили!
Боря. Мамаша, то, шо ви прийшли, – ето прекрасно! Ми з вами сейчас заделаем шведський секс.
Ганна Петрівна. Ооо-о, Швеція!
Ганна Петрівна зводить очі догори і падає, знепритомнівши.
Павіан Боря хтиво кричить. Входить Гаврило, орангутан-збоченець.
Гаврило. Кого я віжу, Борєчка, дарагой! Какімі судьбамі? Падайді сюда, я тебя пацелую.
Гаврило лізе до Борі, прицмокуючи слюнявими губами.
Боря. Дорогой, я от етого совершенно не балдею, мені це огидно.
Гаврило (слюняво). Напрасна, Борєчка, на природу б поїхали з тобою, шашличок би зажарілі, музика, шампусік… І хуночок з собой би взялі в багажнік, я б їм всі волосікі пообривав…
Входить Кирило, динозавр, хворий на сухоти.
Кирило (сам до себе). Помирать скоро буду, вже сил моїх нєту.
Орангутанг Гаврило (до Кирила). Каво віжу, дарагой, іді сюда, я тебя пацелую в твой длінний хвост!
Орангутанг Гаврило зі спритністю, не сумісною з його млявими повадками збоченця, заскакує верхи на Кирила і робить похабні тєлодвіженія.
Кирило. Заїбали прокляті врачі. Сил моїх нєту ето терпеть. А в больницю всьо равно не лягу.
Кирило помічає Гаврила у себе на хвості, ковтає його і голосно чавкає.
Кирило (до Борі). А ти хто? Може, ти тоже доктор? Тада скажи їм, шо пусть оні всі у мене отсосуть, чим я в їхню больницюлягу.
Боря (злякано). Уже сосу, дядя, сейчас всьо заделаем в лучшем відє, как ви хатітє!
Кирило. Падонок, тебе учіться нада, а ти чим займаєшся?
Боря (кричить в статевому жаху). Дядечка, неїжте, я вам северное сіяніє покажу!
Боря стає раком і робить спроби показать динозавру «северное сіяніє», але Кирило ковтає його, а заразом і Ганну Петрівну з Рітою і Чітою.