Монолітне болото або ЗАТ БЮТ
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: "Просвіта"
- ISBN: 966-7544-32
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Монолітне болото або ЗАТ БЮТ». Краткое содержание книги:
На моє переконання, список виборчого блоку, який претендує на роль національного лідера українського народу, насамперед повинен відповідати національним інтересам. А тому у його лавах повинні перебувати широковідомі, високоморальні, заслужені і патріотично налаштовані особистості, для яких турбота про Вітчизну та український народ є головним. На превеликий жаль, список БЮТ не відповідає таким високим вимогам; значною мірою він складається із махрових кучмістів, дуже сіреньких людей та надто сумнівних осіб. Багато з них ще порівняно недавно діяли всупереч інтересам української нації, захищали і всіляко оберігали Л.Кучму та його антинародний режим, одержуючи за це цілком реальні матеріальні блага. На мою думку, вони були у складі руйнівників України і діяли на шкоду українському народові.
Шановна Юліє Володимирівно, Ви незмінно повторюєте, що ці люди всього-на-всього помилялися, що тепер вони за народ, а тому потрібно їм дати шанс виправитися. Наголошую на простій істині: для виправлення певних осіб існують конкретні виправні заклади. Парламентський список будь-якого виборчого блоку аж ніяк не повинен виконувати подібних виправно-виховний функцій. Складається враження, що включення у список БЮТ, насамперед у його десятку, справді достойних і заслужених особистостей потрібне Вам, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, насамперед, аби їх іменами прикрити цілком одіозні фігури і тим самим обдурити виборця. І що найбільш цікаво - всі, кому, за Вашими ж словами, шановна Юліє Володимирівно, слід «виправлятися», опинилися у першій сотні.
Я розумію, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, що надане мені 120-те місце може бути цілком прохідним, адже Ви сподіваєтесь здобути на виборах 2006 року щонайменше 160-180 депутатських мандатів. Мабуть, ви розраховували, що 120-те місце буде добрим стимулом для Дмитра Чобота, аби він у якості агітатора роз’їжджав Україною, проводив зустрічі, прес-конференції і тим сприяв збільшенню прохідної частини списку БЮТ. Але цього не буде.
Я ніколи не ставив за самоціль будь-що бути народним депутатом і на всіх своїх виборчих компаніях (1990, 1994, 1998, 2002 рр.) незмінно повторював виборцям, що мене влаштовують обидва варіанти: чи оберуть мене депутатом, чи ні. Коли оберуть - я буду чесно і сумлінно виконувати свій обов’язок перед Вітчизною і стоятиму на сторожі інтересів українського народу, а якщо не оберуть, то тим самим звільнять мене від цієї непростої місії, і я житиму, як переважна більшість громадян, - піклуватимусь про сім’ю, роботу, матиму час для походів хоча б на природу, відновлю наукову і творчу діяльність - мені є чим зайнятись. Я і тепер виходжу зі свого принципу, тому «рвати пупок» заради досить амбівалентного списку БЮТ не маю жодного бажання. Окрім цього, теперішню політичну ситуацію в Україні без Кучми я вважаю не такою вже й складною, і для мене не є надто принциповим питання, хто переможе на парламентських виборах - БЮТ, «Наша Україна» чи Українська народна партія. Я далеко не впевнений, що перемога БЮТ для українського народу буде кращим варіантом, навпаки, вважаю, що це може стати початком нової трагедії мого народу. Для такого судження є надто багато підстав.
Той факт, що у блоці БЮТ заслужені кучмісти та олігархи цінуються набагато вище, ніж самовіддані борці за Україну без Кучми та його антинародного режиму, змушує серйозно задуматися. Саме ця обставина багато про що свідчить і робить неприйнятною для мене участь у виборах до Верховної Ради України за списком БЮТ та перебування у рядах ВО «Батьківщина».
Для кращого розуміння суті конфлікту і мого вчинку хочу нагадати Вам, шановні Юліє Володимирівно й Олександре Валентиновичу, деякі штрихи нашої спільної з Вами діяльності впродовж 2000-2005 років.