Ананас або новий план захоплення Києва
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: "Просвіта"
- ISBN: 966-75-44-35-4
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Ананас або новий план захоплення Києва». Краткое содержание книги:
Згадані зустрічі Ю. Тимошенко відбувалися за безпосередньої допомоги О. Волкова. Між іншим, Олександр Михайлович супроводжував Ю. Тимошенко у її поїздках у Москву у вересні 2005 року і допомагав їй налагоджувати контакти з російським істеблішментом. Тому М. Бродському нема чого переводити стрілки і перекладати вину з хворої голови на здорову. У даному випадку тут слід говорити про інше - з Олександром Михайловичем керівництво БЮТ учинило, м’яко кажучи, не по-людськи, тому він і назвав такі дії «ударом у спину».
Але повернусь до питання про роль М. Бродського у БЮТ. Другим прикладом ваги Михайла Юрійовича є такий факт. Згідно з рішенням трійки (Ю. Тимошенко, О. Турчинов і М. Бродський), всі обласні організації ВО «Батьківщина» і виборчі штаби БЮТ мусили подати списки людей, яких мали затверджувати обласні конференції партії та блоку на виборах у депутати обласних рад. Принагідно як член політради ВО «Батьківщина» стверджую, що подібного ганебного і антидемократичного рішення ні політрада, ні президія політради, ні з’їзд партії не приймав! Так ось, коли такий список надали зі Львова, його розглядав О. Турчинов і не висловив серйозних зауважень, але прийшов М. Бродський, подивився, обурився і запропонував львівським керівникам його переписати! Прибувши з Києва, львів’яни обурювалися тим фактом і дивувалися. Я теж обурююся і запитую: «Хто такий М. Бродський, щоб визначати персональний склад Львівської обласної ради?» Це одне. Друге: явно недемократичні і брутальні дії бютівської трійки свідчать, що ці діячі, які прагнуть стати проводирями і вчителями українського народу, навіть не мають уявлення про елементарну демократію, право і закон. Про конституційну вимогу, що «єдиним джерелом влади в Україні є народ», я вже мовчу.
Приклади з О. Волковим та львів’янами є незаперечними доказами того, яку велику вагу і владу має М. Бродський у ВО «Батьківщина» і БЮТ. Доповненням до цього може бути те, що саме він з О. Турчиновим та Ю. Тимошенко формували виборчий список БЮТ у Верховну Раду України. Від цього процесу були начисто усунуті всі керівні органи ВО «Батьківщина»: президія, політрада і сам з’їзд партії. Всіх 38 безпартійних олігархів, бізнесменів і пройдисвітів, які є у першій сотні виборчого списку БЮТ, вписували туди виключно О. Турчинов з М. Бродським і подавали на схвалення Ю. Тимошенко. Ось така демократія. Доречно зауважити, що хоча М. Бродського немає у списку БЮТ по виборах народних депутатів України, він напхав туди своїх людей. Зокрема, автору цих рядків відомо принаймні про двох таких осіб - Олега Ляшка (№ 26), редактора дуже близької до М. Бродського газети «Свобода», та Сергія Одарича - виконавчого директора фабрики матраців «Венето», власником якої є М. Бродський. У виборчих документах записано, що С. Одарич є директором фірми «Венето», але там не зазначено, що одночасно він є ще й керуючим Черкаським меблевим комбінатом, співвласник якого - все той же всюдисущий М. Бродський.
Автор цих рядків міг би назвати чимало інших прикладів, але й із вищенаведеного видно, що М. Бродський має надзвичайно великий вплив на всю діяльність ВО «Батьківщина» і БЮТ, у фінансуванні виборчої кампанії яких він взяв дольову участь.
Але найцікавішим є запитання: «Чому тоді такої впливової людини, якою безумовно є М. Бродський, немає у списку БЮТ по виборах народних депутатів України?» Відповідь на це запитання ще цікавіша.
III. Наполеонівські плани пана Бродського
1. Задум
Відомо, що кумиром пана Бродського є Наполеон Бонапарт, він навіть колекціонує все, що пов’язане з іменем цієї легендарної особистості. Слава Наполеона, вочевидь, не дає спокійно спати Михайлові Юрійовичу. Ось і народився у його світлій голові грандіозний наполеонівський план захоплення Києва - як важливий етап здобуття його соратниками повної влади в Україні. Цей план, мабуть, був освячений трійкою - крім Михайла Юрійовича, ще й Олександром Турчиновим і Юлією Тимошенко.
2. Для чого їм Київ?
Найголовнішою посадовою особою у Києві є міський голова, якого громада обирає прямим голосуванням. Голова очолює представницьку і виконавчу владу в столиці, тобто наділений дуже великими повноваженнями, які поступаються хіба що повноваженням прем’єр-міністра. І це не порожні слова. Адже в Києві виробляється значна частина ВВП усієї країни, третина Державного бюджету України теж формується саме у столиці. Крім великого економічного важеля, столиця є центром формування суспільно-політичного клімату України, тут розміщені редакції майже всіх загальнонаціональних телеканалів та провідних періодичних видань, керівні органи творчих спілок, політичних партій, громадських організацій і т. д.