Подарунок для Аяти

— Я ïï не роздивилася.

— Ти сердишся на мене? — запитав він.

— На себе… — відповіла вона.

— Я не той, про кого ти думала?

— Зовсім недоречне запитання… — обурилась Аята, прикусила губу, подивилась на нього з болем і відчаєм, ніби хотіла запам'ятати назавжди, прошепотіла. — Відпочивай, — і вийшла з кімнати.

Скрипнули маленькі двері, що вели до ваоке, і у кімнату меолі зайшов лікар Лаго, сів біля ліжка на стільці, запитав з саркастичною усмішкою:

— Як почуваєшся?

— Гірше, ніж тоді, коли ви запитали про це вперше, — огризнувся Гел.

— Я хотів подякувати за меолі і ïï дітей, — лагідніше промовив лікар.

— Будь ласка, — з гіркотою відповів Гел, — то подякуйте ще й за те, що я звільнив Аяту від дурного нав'язливого дівочого кохання.