Звільнення від кримінальної відповідальності
- Автор: Баулін Юрій Васильович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Атіка
- ISBN: 966-326-037-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Звільнення від кримінальної відповідальності». Краткое содержание книги:
Призначається для науковців та студентів вищих юридичних навчальних закладів, а також для суддів та працівників правоохоронних органів.
Однак деякі міські суди безпідставно приймають рішення про вирішення цивільного позову в кримінальній справі, закритій у зв’язку, наприклад, зі зміною обстановки.
Деякі місцеві суди під час розгляду справ цієї категорії не роз’яснювали, як то вимагається у п. 7 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України, порядок вирішення заявлених цивільних позовів потерпілих. Так, Комінтернівський районний суд м. Харкова в постанові у справі стосовно Д. не роз’яснив такий порядок, зазначивши: «цивільний позов М. про відшкодування моральної і матеріальної шкоди припинити».
У разі застосування звільнення від кримінальної відповідальності з винного знімається обов’язок перетерплювання негативних кримінально-правових наслідків. Однак суспільно небезпечне діяння, ним вчинене, залишається злочинним. У зв’язку з цим більшість авторів вважає: якщо, наприклад, злочин було вчинено у співучасті і одного з співучасників звільнено від кримінальної відповідальності, вказаний злочин все одно вважається вчиненим у співучасті[137].
У літературі висловлюються твердження — і вони заслуговують на обговорення — про недоцільність безумовного припинення всіх кримінально-правових наслідків в результаті звільнення від кримінальної відповідальності. Деякі автори вважають, що, оскільки інститут звільнення від кримінальної відповідальності порушує принцип невідворотності відповідальності за вчинене, було б доцільним, щоб «норми Загальної частини КК, що допускають компроміс з винним в обмін на його явку з повинною, примирення з потерпілим, усунення шкідливих наслідків вчиненого, передбачали б умовність звільнення винного від кримінальної відповідальності з тим, щоб він після звільнення від кримінальної відповідальності два-три роки відчував над собою незримий меч кримінального закону»[138].
1.7. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності
Відповідно до ч. 2 ст. 44, «звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом».
Майже всі дослідники зазначають, що реалізація звільнення від кримінальної відповідальності є також процесом динамічним, поступовим, що має свої етапи чи стадії[139].
Незважаючи на те, що це питання досліджувалось і у вітчизняній кримінально-правовій літературі, все ж більшу увагу йому приділили представники кримінально-процесуальної науки. Слід взагалі зауважити: як би не хотілося зберегти «чистоту дослідження» кримінально-правового інституту звільнення від кримінальної відповідальності, все ж цей інститут є міжгалузевим і обійти елементи кримінально-процесуального його регулювання неможливо.
Згідно з частинами 2–4 ст. 71 і КПК, до направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз’яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та повідомлено про право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави.
Відповідно до ст. 71 КПК прокурор або слідчий зобов’язаний перед направленням справи до суду для вирішення — питання про її закриття пред’явити обвинувачення особі, яка підозрюється у вчиненні злочину. Незважаючи на це, деякі органи досудового слідства ведуть дискусію із судами загальної юрисдикції про доцільність виконання зазначеної вимоги закону, а деякі слідчі органів внутрішніх справ взагалі не пред’являють обвинувачення особам, які підозрюються у вчиненні злочинів. Нерідко слідчі також не виконують положень закону (ч. 2 ст. 71 КПК) щодо роз’яснення сутності обвинувачення особі, яка вчинила злочин, перед направленням справи до суду, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття справи з цієї підстави[140].
Направлення кримінальної справи до суду з підстав, зазначених у цій статті, не допускається, якщо обвинувачений чи підсудний проти цього заперечує. У такому випадку провадження у справі триває у звичайному порядку.
Відповідно до статей 7-111 КПК, прокурор або слідчий за наявності для того підстав зобов’язаний складати мотивовану постанову про закриття кримінальної справи. А відповідно до ст. 130 КПК, у постанові має бути обґрунтування щодо прийнятого рішення. Це є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. У постановах зазначаються анкетні дані, сутність пред’явленого обвинувачення, докази вини, підстави і мотиви звільнення особи від кримінальної відповідальності. Судді визнають доцільною практику тих слідчих та прокурорів, які виносять мотивовані постанови про направлення справи до суду на зразок обвинувального висновку[141].
137
Келина С. Г. Цит. праця. — С. 14.
138
Аликперов X. Д. Освобождение от уголовной ответственности. — Москва-Воронеж, 2001, — С. 18., Див. також: Житний О. О. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям — X.: Вид-во НУВС, 2004. — С. 66–67.
139
Келина С. Г. Цит. праця. — С. 31–35; Песлякас В. Ч. Уголовная ответственность и освобождение от нее. Учебное пособие… — С. 20–21 та ін.
140
Див.: Про практику застосування судами законодавства, що регулює закриття кримінальних справ. — С. 28.
141
Там само.