Одержимість

Алекс перервав розповідь, зосередившись на дорозі і карті на навігаторі. Він оглядався на всі боки, скинувши швидкість, потім з'їхав з автомагістралі на бічну дорогу.

— Десь тут повинен бути пристойний торговий центр. Треба заїхати та прикупити Максу гостинців, та й шампанського для свята. — сказав Алекс.

— Ти не відволікайся. — відповіла Аня. — Давай продовжуй, а то цікаво.

— Зараз все розповім, не переживай, просто тут така розв'язка, я постійно плутаюся, але я завжди заїжджаю сюди перед тим, як потрапити до Макса. Просто це останній пристойний супермаркет перед його селом. — Алекс заїхав на стоянку перед торговим центром, запаркував машину, і вони разом з Анею пішли в сторону супермаркету. Там вони накупили шампанського і різного сиру, без якого, як виявилося, Макс просто не міг жити. Досить оперативно впоравшись з покупками, вони виїхали на вузьку дорогу, яка вела в бік моря. По обидва боки був густий ліс, який раптово змінився виноградниками. На скільки можна було бачити, з усіх боків їх оточували зелені, налиті сонячним соком грона. Аня попросила зупинити машину, дістала з рюкзака свій Nikon, щось покрутила в налаштуваннях і почала фотографувати. Крізь смарагдові грона пробивалися промені сонця, що сідало, від чого картина дійсно здавалася казковою. Вона з таким натхненням фотографувала, що Алекс задивився на Анну. Зараз він, дійсно, побачив у ній не просто художника, а фанатичного художника в полюванні за красою. Вона була так захоплена своєю роботою, що просто відключилася від зовнішнього світу, її в одну мить перестало цікавити все, що відбувається навколо неї. Вона фотографувала і з близька, і з далека, робила макрозйомку предметів і панорамні знімки. Уже в машині вона захоплено показувала Алексу свої роботи прямо з фотоапарата. Вона навіть не звертала увагу на те, що він зараз був за кермом і намагався дивитися на дорогу. Його це дуже тішило, тому що не могла не тішити така дитяча захопленість. Так непомітно, вони під'їхали до старого кованого паркану. Алекс кілька разів посигналив і вийшов з машини. Через кілька хвилин до них назустріч біг абсолютно лисий чоловік у гавайських шортах і такий самій квітчастій сорочці. Він відкрив ворота і кинувся до Алекса обійматися.