Гаррі Поттер і орден Фенікса (з ілюстраціями)

- Гаррі, він задушиться! - крикнула Джіні, яка не могла встати через перелом ноги. Тут з чарівної палички котрогось зі смертежерів вилетів червоний струмінь і влучив їй в обличчя. Вона впала боком і знепритомніла.

- ЗА'ЛЯ'ТУС! - вереснув Невіл, замахуючись Герміониною чарівною паличкою на смертежерів, що насувалися, - ЗА'ЛЯ'ТУС, ЗА'ЛЯ'ТУС!

Але нічого не сталося.

Один зі смертежерів вистрілив приголомшливим закляттям у Невіла, але не влучив. Гаррі з Невілом залишилися вдвох проти п'яти смертежерів, двоє з яких стріляли струменями сріблястого світла, що пролітали повз хлопців, наче стріли, й залишали в стіні за їхніми спинами вибоїни. Гаррі побіг, а Белатриса Лестранж кинулася за ним. Гаррі мчав залою з одною-єдиною думкою - відвести смертежерів якнайдалі від друзів.

Здається, йому це вдалося. Смертежери рвонули за ним, перекидаючи стільці й столи, але заклясти його не наважувалися - боялися знищити пророцтво. Гаррі кинувся в єдині відчинені двері, крізь які забігли смертежери. На бігу благав Невіла залишитися з Роном і якось допомогти йому звільнитися. Влетів у наступну залу й відчув, що підлога під ногами зникла...

Він котився вниз крутими кам'яними сходами, підскакуючи на кожному ряду, аж доки гупнувся спиною просто в западину, де на підвищенні височіла кам'яна арка. Йому забило дух. Уся зала аж дзвеніла від смертежерського реготу. Підвів голову й побачив, що до нього спускається та п'ятірка, що була в залі Мозку. Ще стільки ж смертежерів з'явилося з інших дверей. Вони стрибали з лави на лаву, теж насуваючись на нього. Гаррі схопився, хоч ноги страшенно тремтіли й ледве тримали тіло. Пророцтво в лівій руці, на диво, залишилося неушкоджене. А правою він міцно стискав чарівну паличку. Позадкував, озираючись і намагаючись не випустити з поля зору жодного смертежера. Наштовхнувся на щось тверде - то було підвищення з аркою. Не озираючись, виліз на нього.

Смертежери зупинилися і втупились у Гаррі. Дехто був задиханий не менше за нього. Один страшенно кривавив. Дологов, позбувшись закляття-тілов'язу, криво посміхався. Його чарівна паличка цілила Гаррі прямо в лице.

- Усе, Поттере, ти програв, - ліниво проказав Луціус Мелфой, знімаючи маску, - тому віддай мені пророцтво як чемний хлопчик.

- Нехай... нехай вони всі заберуться, і я віддам його вам! - розпачливо вигукнув Гаррі.

Кілька смертежерів зареготали.

- Поттере, ти не в тому стані, щоб торгуватися, - бліде Мелфоєве лице аж розчервонілося від задоволення. -Ти ж бачиш, нас десятеро, а ти сам... Дамблдор не навчив тебе рахувати?

- 'Ін не 'ам! - пролунав угорі голос. - 'Ше є я!

Гаррі похололо в грудях. Невіл спускався кам'яними лавами, стискаючи тремтячою рукою Герміонину чарівну паличку.

- Невіле... не треба... вертайся до Рона...