Час Змін. Свобода
- Автор: Сакара Євген Ігорович
- Серия: Час Змін #1
- Язык: украинский
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Час Змін. Свобода». Краткое содержание книги:
Мовне питання, політична криза, контроль влади олігархами – це все тимчасові проблеми, які народу України потрібно подолати найближчим часом. Це не ті нереальні проблеми, на які потрібні роки. Роки потрібні на розбудову країни, повернення боргів, побудову доріг, якісної медицини та багато іншого...
Змінити Владу, так само як і відвернути антиукраїнські закони – діло декількох місяців. Все набагато легше, ніж більшість із нас думає.
– Які у Вас головні пріоритети?
– Перш за все це виховання нових поколінь, які не дадуть себе давити. Наші лідери не вічні, і як вам відомо, коли йдуть лідери – руйнується режим. Про це і була моя остання книга “Як виростити Українця”. Найскладніше вже позаду, повалений старий режим разом з старою бандитською владою, лишається тепер розвивати країну.
– Назвіть три найважливіших досягнення на вашу думку та три проблеми, які поки не вдається вирішити:
– З досягнень: по-перше, вдала боротьба з байдужістю серед місцевих. Ще два роки назад йшла жорстока пропаганда проти нас, засоби масової інформації робили з Свободи неясно що, але зараз все змінилось, люди швидко це забули (ну як так??? Що чую – те й вірую?). По-друге, виготовлення здорової та якісної їжі. Крім місцевих ми ще забезпечуємо ряд поселень. По-третє, створення бази літератури, фільмів, курсів, книг та іншого матеріалу українською мовою під відкритою ліцензією.
Богдан встав, підійшов до вікна і подивився десь в далечінь:
– Щодо проблем, то головною залишаються все ж таки люди, вони вперті створіння, важко відучити людей мірятись в будь-чому. Кожен хоче бути чимось кращим за інших, кожен вважає, що він має право лізти в приватне життя інших і нав'язувати їм своє бачення. Хоча і тут є прогрес – зараз люди вихваляються, хто що прочитав чи корисного зробив для суспільства. Раніше ж було, хто скільки випив, тощо... Щодо нав’язування – постійно проводимо роботи щодо цього, закликаючи, що лише варто впливати в тому випадку, якщо це може нанести шкоду суспільству та його устою, але на це підуть роки. Другою проблемою є нездатність старших поколінь змінюватись (викорінити суржик, навчитись аналізувати інформацію, а не вірити всьому що бачиш). Тому похилим людям багато що пробачається, але ми серйозно взялись за наступні покоління. І останньою проблемою є залежність від інших країн, особливо від Євросоюзу, багато в яких питаннях ми від нього залежні, так як в перспективі хочемо приєднатись до Єврозони.
– Яка кінцева ціль компанії? Коли вона досягне своєї мети?
– Кінцевою ціллю є повністю ідентична мова по всіх містах та селах України; всі вивіски, документація, посібники, документи – все українською; одна культура; велика база літератури, музики, українського кіно (в це з часом почнуть вкладатись значні кошти); і найголовніше розвинений патріотизм і активність наших громадян, поки кожний не почне думати головою за майбутнє країни, доти компанії буде чим зайнятись. А так, думаю, найближчі покоління РФ навряд перестануть претендувати на Україну. І поки це буде, компанія існуватиме.
– Спочатку компанія була зареєстрована на одного з Ваших людей, зараз є акціонерним товариством і поділена між усіма засновниками. Плануєте з часом націоналізувати її?
– Це дуже важливе питання. Поки весь її дохід йде на розвиток Держави, в цьому немає потреби. Наші засновники майже всі працюють в компанії і мають підвищений дохід, надіюсь, їх це буде влаштовувати й надалі.
– Тобто вони можуть змінити статут і почати ділити дохід між собою?
– Теоретично так, практично я маю права вето їх рішень, і якщо так станеться, сорок відсотків компанії буде націоналізовано, шістдесят відсотків будуть ділитись між засновниками.
– Чи не думали Ви подати свою кандидатуру в президенти? Чи скажімо створити власну партію?
– Ні. Партія “Свобода” та партія “Нова Гвардія” мене цілком влаштовують, Олег Ярославович є хорошим президентом. До того ж ми хороші друзі. Наше селище показало, що такий устрій може бути життєздатним, навіть в ті часи, коли нас душила колишня влада. Проти одного ще може піти угрупування бандитів, але проти народу – ніяк. Це зрозуміли українці, це зрозуміли білоруси і це, надіюсь, колись зрозуміють росіяни.
– А якби все ж таки пан Тягнибок, ставши президентом, перемкнувся на сторону старої влади?
– Що б це змінило? Він очолює ідеологічне об’єднання, учасники якого його б просто вигнали з “Свободи”. До того ж, ціллю нашої компанії не є знайти ідеального президента, ціллю є дати людям зрозуміти, що ніхто не може їх обкрадати, що люди можуть в будь-який момент змінити президента і раду. Якщо людина каже “вони всі бандити... все одно за кого голосувати... не піду ні за кого голосувати...”, то значить вона і не має права ображатись на те, що коїться в країні. Виявився б Олег Ярославович не дієздатним президентом, люди б просто змінили його на іншого. Не можна зав’язуватись на одній людині чи партії, адже з часом будь-хто може зіпсуватись або зазнатись. Переломний момент вже відбувся, після останнього референдуму люди зрозуміли свою силу.