Динамо Харків. Вибрані вірші
- Автор: Жадан Сергей Викторович
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 978-617-585-065-7
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Динамо Харків. Вибрані вірші». Краткое содержание книги:
До книги вибраного Сергія Жадана (23.08.1974) — найпопулярнішого і найулюбленішого українського поета нової хвилі — увійшли найвідоміші вірші з усіх попередніх збірок, а також нові, ще не публіковані, поезії. Це найповніше на сьогодні вибране поета.
Перейти на страницу:
2002
Китайська кухня
Цей випадок трапився років п’ятнадцять тому,
якщо я не помиляюсь.
Тут поруч, на сусідній вулиці, може, ти пам’ятаєш,
є такий високий будинок,
в якому тоді здавались кімнати,
і там поселилось кілька китайців, які, як виявилось,
перевозили наркоту прямо в своїх шлунках,
мов небачений небесний кав’яр,
здатний зламати цю вкінець загроблену цивілізацію.
Кімнати здебільшого винаймали
всілякі шарлатани і таксисти,
також повітроплавці, позбавлені своїх
небесних болідів, все варили на кухні каву
і слухали джазові радіостанції,
і речі починали світитись в темряві і не відкидати тіней,
а колишні регбісти за пивом і картами
курили кемел і говорили про своє довбане регбі.
В китайців щось не залагодилось із бізнесом,
про це потім багато писали,
сам знаєш, як це буває:
одного разу щось там собі не поділили — і по всьому,
тож влаштували жахливу стрілянину
прямо на задньому дворі,
заганяючи у підвали щурів і птахів у небеса.
Я час від часу туди заходжу,
коли повертаюсь додому, роблячи невеликий гак,
розглядаю пожежні драбини і небо, в якому, якщо
подумати, немає нічого, окрім, власне неба,
і знаєш, іноді мені здається, що люди насправді
помирають тому,
що в них просто зупиняється серце
від любові до цього
дивного-дивного фантастичного світу.
2002
Готельний бізнес
В дешевих берлінських готелях, які тримають росіяни,
де на рецепціях немає льодяників,
а в кімнатах — відповідно —
конвертів з готельними лейблами,
де стоять пожовтілі від часу ванни,
в яких ховаються риби і скорпіони,
часто спиняються відвідувачі, терті життям,
яким є що розповісти про цей час, перш ніж завалитись
в ліжко разом зі своїм бухлом і старими мундштуками.
Доки вони говорять і жують нарізану шинку,
принесену з крамниці напроти,
і попіл з їхніх цигарок летить в ліжко,
як сніг на портові міста,
місяць встигає з рогу вулиці переміститись ближче
до церкви і коридорні починають займатись ранковим
прибиранням, знаходячи в душових кабінах
використані презервативи і вимазані кров’ю рушники.
І ось одного разу в один з таких готелів
вселяється чоловік, показавши на рецепції
студентський аусвайс, і зачиняється в кімнаті.
Вранці йому ще приносять сніданок і він —
разом із тацею, не скидаючи одягу і черевиків,
залазить у ванну і пускає воду.
Знайшовши його вже наступного дня
і викликавши поліцію,
коридорні потім довго перемовляються,
що ось, мовляв, треба ж було
так наковтатись снодійного,
щоби померти просто в воді,
бачиш, виявляється, смерть може пахнути
турецькою кавою,
і що нам тепер робити після цього всього?
Міста, розірвані жагою самотніх жінок,
змащений слиною молодих емігрантів місяць —
все, про що вони говоритимуть,
про що їм є що розповісти,
коли кожен ковток і кожна тяга —
лише привід продовжити безкінечну розмову.
Мало хто здогадується про межі видимого,
особливо в цій кімнаті з тостером і нічником,
з якої немає повернення, і немає пояснення,
ти ж не будеш слухати налякану прибиральницю,
яка першою увійшла до кімнати
і навіть бачила, як у воді плавали
розмоклі банкноти і чорні дельфіни,
а зі стелі на тонких павутинках
спускались павуки і ангели
і сипали трояндові пелюстки
в хлоровану воду.
2002
Перейти на страницу: