Чарівні казки

Уникнувши жахливої небезпеки, Розумниця щасливо дісталася до вежі, де залишалися її сестри, та незабаром і тут її спостигли нові прикрощі. Обидві королівни народили по синові, і це поставило Розумницю у досить скрутне становище. Однак юна королівна не занепала духом; бажання приховати неславу своїх сестер змусило її ще раз звідати небезпеку, хоча вона чудово розуміла весь ризик задуманої справи. Перевдягнувшись у чоловіче вбрання, королівна поклала малюків до коробок, заздалегідь зробивши там невеликі отвори для дихання, сіла на коня, навантаживши на нього ці коробки разом з іншими, і в такому спорядженні прибула до столиці короля Добросердого.

Діставшись міста, Розумниця довідалась: щедра платня королевича Милого Для Очей за ліки для старшого брата, привела до двору усіх шарлатанів Європи. У ті часи безліч авантюристів без певного заняття і спеціальних знань видавали себе за відомих лікарів, що одержали від Неба дар зцілювати найрізноманітніші недуги. Ці люди, єдина наука яких полягала у спритному шахрайстві, завжди викликали в народу велику довіру. Вони вміли привернути до себе увагу незвичайним виглядом і чудернацькими іменами, які придумували самі. Такого гатунку цілителі ніколи не практикують в тих місцях, де народилися, і те, що з’являються вони з чужих країв, часто править їм за справжні заслуги в очах простого люду.

Винахідлива королівна, добре з усім цим обізнана, взяла собі ім’я Санаціо, геть незвичайне для того королівства. Потім наказала оголосити всюди, що лицар Санаціо прибув з чудовим таємним зіллям для лікування найрізноманітніших ран, навіть найнебезпечніших і невигойних, і Милий Для Очей негайно послав по удаваного лицаря. Прибувши до палацу, Розумниця найкращим чином зіграла роль лікаря, вельми самовпевнено прорекла п’ять чи шість слів, в цілому повелася, як належить. Королівну вразила приємна зовнішність і люб’язні манери Милого Для Очей і, поговоривши з ним деякий час про здоров’я Підступного, сказала, що піде по пляшки з чудодійною водою, а поки що залишає тут свої коробки з неперевершеними мазями для лікування пораненого королевича. По цих словах удаваний лікар вийшов і більше не повернувся; усі занепокоїлись його тривалою відсутністю, і коли вже збиралися послати людей, щоб поквапити лікаря, почули в кімнаті Підступного дитячий плач. Це невимовно всіх здивувало, бо діти там ніколи не з’являлися. Прислухавшись, виявили: плач долинав із коробок лікаря.