Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая детская » Пригодам — ура!
Пригодам — ура! - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Пригодам — ура!

Электронная книга - «Пригодам — ура!». Краткое содержание книги:

Любі друзі!
Якщо ви ще й досі не познайомилися з творами відомого дитячого письменника Анатолія Костецького, то, на наше переконання, ви надзвичайно багато втратили. Але не журіться і, головне, не гайте часу. Краще візьміть до рук хоча б одну з його численних книжок і ви переконаєтеся: все, що створено цим письменником, — неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з вас. Складається враження, ніби автор — або ж ровесник читача, або ж не набагато за нього старший. Так добре він знає і відчуває той світ, у якому вчаться, мріють, фантазують, дружать, бешкетують сьогоднішні хлопчики й дівчатка — герої його фантастично-пригодницьких повістей та віршів.
1994 рік приніс заслужене визнання Анатолію Костецькому. Його талановиті твори та лицарське служіння дитячій літературі були відзначені однією з найвищих літературних премій України — премією імені Лесі Українки.
Тож, наші любі читачі, нехай і ця, нова, книжка, до якої увійшли кращі повісті та віршовані казки відомого письменника, принесе вам радість і ще одну приємну зустріч!
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 73
Перейти на страницу:

— Я допоможу обладнати її як слід, — пообіцяв тато.

— Правда?! — підскочив на ліжку Христофор.

— Правда, синку, правда! — ніжно вклала його на подушку мама. — Тепер вигадуй, винаходь, що душі заманеться! — Вона поцілувала сина в маківку, й батьки вийшли.

А Христофор ще довго лежав без сну і посміхався в темряві своїм думкам. Він знав: у нього ще все попереду, і він неодмінно винайде знову щось дуже й дуже потрібне людству!

Нарешті Христофор стулив повіки і тихо поплив у радісному сні назустріч майбутньому.

СТАРА КАЗКА НА НОВИЙ ЛАД

Для дітей і дорослих

Человек сказал Днепру:

— Я стеной тебя запру!

… Где вчера качались лодки –

Заработали лебедки.

Где шумел речной тростник –

Разьезжает паровик.

Где вчера плескались рьібьі –

Динамит взрьшает гльїбьі…

С. МАРШАК, «Война с Днепром»
1
Людина — Природи володар одвічний звернулася якось до тихої річки, до чистої, наче сльозина, води:
— Течеш ти, старенька, кудись не туди. Вихляєш лісами, вихляєш лугами… У мене, в Людини, тектимеш ти прямо! Доволі Поволі як хочеш вихляти! Почну-но я зараз тебе випрямляти!..
2
Сказано — зроблено: слово Людини бути у всьому несхитним повинно!
Людина, Бульдозер та ще екскаватор
Взялися стареньку ріку випрямляти.
3
Що? Якісь старі човни?! Непотрібні Нам вони!
Що? Якийсь там очерет?! А бульдозер нащо? Геть! А рвонем гранітну глибу — тільки булькне в річці риба!..
4
І от тече пряма ріка…
Та вже якась і не така: аж надто рівні береги не забігають на луги,
не ронять листячко ліси у води дивної краси…
5
Луги — висихають! Ліси — засихають! Веселі птахи від ріки утікають!..
6
А питали у човнів, хто такого з них хотів?!
А питали в тих же глиб: Може глибам жалко риб?
Ні для кого ж не секрет: річці треба очерет,
а не динаміт і глиби…
Це — відомо навіть рибам…
7
А в річки питали, чи хочеться їй до моря летіти лише по прямій?!
А хто запитав у старого села, якому ця річка за матір була, яка напувала, яка годувала, красою святою людей дарувала?!
8
Дерева стогнали: — як бути без річки?! Без неї — нам лячно! Без неї — незвично!
Луги висихали і ридма ридали: — Навіщо Людина в нас річку забрала?!
9
Не стало невдовзі лугів і лісів.
Не чути навколо веселих птахів.
Не стало краси і старого села.
І річка нікуди уже не текла, бо зникла, старенька, ні в чому не винна…
1 ... 24 25 26 27 28 29 30 31 32 ... 73
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)