Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо
- Автор: Рослінг Ганс, Рослінг Уля
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7682-58-4
- Переводчик: Ірина Ємельянова
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо». Краткое содержание книги:
Але чекайте, якщо кількість народжень уже не зростатиме, звідки візьмуться ще 4 мільярди нових дорослих? Із космічних кораблів?
Графік на наступній сторінці показує населення світу, розподілене на вікові групи, у 2015 і далі з проміжком 15 років.
Ліворуч на графіку зображено віковий склад 7 мільярдів людей станом на 2015 рік: 2 мільярди віком від 0 до 15 років, 2 мільярди — від 15 до 30 років, а потім по 1 мільярду у вікових категоріях від 30 до 45, від 45 до 60 і від 60 до 75.
У 2030 році буде 2 мільярди нових людей віком від 0 до 15. Усі решта стануть старші. Категорія нинішніх «від 0 до 15» перейде у «від 15 до 30». Ті, що були «від 15 до 30», стануть 2 мільярдами в категорії «від 30 до 45». Залишиться лише 1 мільярд тих, кому зараз від 30 до 45. Отже, за тієї самої кількості народжених і тривалості життя буде на 1 мільярд більше в категорії «дорослі люди».
Додатковий мільярд дорослих з’явився не завдяки новим дітям, а завдяки дітям і молоді, які вже були народжені.
Ця схема повторюватиметься впродовж трьох поколінь. У 2045 році 2 мільярди людей віком від 30 до 45 перейдуть у категорію тих, кому від 45 до 60, і ми отримаємо ще один мільярд дорослих. У 2060 році 2 мільярди 45–60-річних перейдуть у категорію «від 60 до 75», і в нас знову буде ще один мільярд дорослих. Але погляньте, що станеться далі. Із 2060 року кожне покоління в 2 мільярди людей замінятиметься такою самою кількістю людей наступного покоління. І швидке зростання припиниться.
Велике демографічне зростання відбудеться не через збільшення кількості дітей. І здебільшого не через те, що літні люди житимуть довше. Справді, демографи ООН прогнозують збільшення тривалості життя до 2100-го лише на 11 років, що додасть 1 мільярд до загальної кількості людей — і стане приблизно 11 мільярдів. Велике зростання населення відбудеться через тих дітей, які вже народилися та які виростуть і «заповнять» діаграму ще 3 мільярдами дорослих. «Ефект заповнення» триватиме три покоління, а потім закінчиться.
Оце й усе, що вам потрібно знати, щоб зрозуміти ту методологію, яку використовують в ООН, аби не малювати прості прямі лінії.
(Це пояснення дуже й дуже приблизне. Багато хто помирає до 75 років, багато батьків народжують першу дитину після 30-ти. Але навіть усі ці факти не впливають на загальну картину).
Коли кількість населення не зростає впродовж доволі довгого періоду, демографічна крива залишається пласкою. Це означає, що кожне покоління нових батьків має таку саму чисельність, як і попереднє. Протягом тисячоліть до 1800 року демографічна крива була майже рівною. Ви чули про те, як хтось казав, що люди жили в рівновазі з природою?
Так, у рівновазі. Але потрібно уникати рожевих окулярів. До 1800 року жінка народжувала в середньому шестеро дітей. Отже, чисельність населення мала зростати з кожним поколінням. Натомість вона залишалася більш-менш стабільною. Згадайте про дитячі скелети на цвинтарях минулих століть. У середньому четверо із шести дітей помирали до того, як могли стати батьками, і залишалося лише двоє дітей з однієї родини, які могли дати нащадків для наступного покоління. У цьому й полягала рівновага. А не в тому, що люди жили в балансі з природою. Люди помирали в балансі з природою. Це було дуже жорстоко і трагічно. Сьогодні людство знову досягає рівноваги. Кількість батьків уже не збільшується. Але цей баланс категорично відрізняється від тодішнього. Нова рівновага правильна: типові батьки мають двох дітей, жоден із яких не помирає. Уперше за всю людську історію ми живемо в балансі.
Чисельність населення виросла з 1,5 мільярда у 1900 році до 6 мільярдів у 2000 році, тому що людство пережило перехід від одного балансу до іншого протягом ХХ століття — унікального періоду людської історії, коли двоє батьків у середньому мали понад двоє дітей, які вижили, щоб самим стати батьками в наступному поколінні.
Цей період дисбалансу є причиною того, чому сьогодні два наймолодші покоління чисельніші, ніж попередні. Цей період дисбалансу є причиною заповнення. Але ми вже досягли нової рівноваги: річна кількість новонароджених більше не зростає. Якщо крайня бідність продовжить зникати, а сексуальне виховання та контрацепція розповсюджуватимуться далі, то населення планети все ще буде швидко зростати, але тільки до того часу, поки неминуче заповнення не завершиться.
Навіть після того як я показую всі ці графіки зі сцени, після презентації до мене підходять люди і кажуть, що ці дані не можуть бути правильними, бо, мовляв, «у людей в Африці й Латинській Америці усе ще купа дітей, а релігійні люди не користуються контрацептивами, тож у них і досі величезні родини».