Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
— у сфері боргової політики: перехід до середньострокового стратегічного управління боргом; оптимізація обсягів, структури, вартості та джерел погашення держборгу; підвищення ефективності використання державних запозичень.
Реалізація зазначених завдань сприятиме покращенню фінансової стабільності держави в умовах діючих та можливих викликів гібридної агресії.
На сьогодні основним інструментом врегулювання збройного конфлікту на Донбасі є Мінський процес. Він визнаний ключовими міжнародними акторами (США, Великою Британією, Німеччиною, Францією та іншими), а також авторитетними міжнародними організаціями (НАТО, ЄС, ОБСЄ). Кінцевою метою реалізації досягнутих домовленостей має стати встановлення миру в регіоні, повернення всієї території Донецької та Луганської областей в єдине правове та політичне поле України. Для цього необхідно виконати визначену послідовність заходів, традиційних у контексті мирного врегулювання конфлікту. Без неухильного виконання безпекових умов Мінських домовленостей неможливо досягти очікуваного прогресу у забезпеченні повної реінтеграції регіону до складу України і його подальшого сталого розвитку. Оскільки за весь період конфлікту РФ і підтримувані нею бойовики попри озвучені декларції не демонструють жодних намірів виконувати досягнуті домовленості, можна зробити висновок, що Мінський переговорний процес використовується РФ як елемент гібридної війни для легітимізації режиму окупації окремих районів Донецької та Луганської областей, дискредитації України в очах міжнародної спільноти, а також посилення тиску на її керівництво.
Підтримуючи постійне джерело напруженості на Донбасі, Кремль прагне виснажити Україну. Для просування російських поглядів на ситуацію в АР Крим і на Донбасі та ймовірні шляхи вирішення конфлікту на сході Україні керівництво РФ намагається активно використовувати міжнародні дискусійні майданчики, а також заангажувати відомих європейських політиків та дипломатів як посередників для лобіювання своїх інтересів у переговорному процесі.
Криза в Україні та Мінський переговорний процес опинилися нині в фокусі світової політики, оскільки від їх результату залежить вектор подальших трансформацій в європейській та світовій політиці і безпеці. Наразі жодна країна не запропонувала адекватних відповідей на складні виклики епохи, передусім щодо змін, які відбуваються у міжнародному безпековому середовищі.
З метою посилення переговорних позицій Україні варто добиватися розширення Нормандського формату для більш активного залучення до процесу мирного врегулювання ще двох держав — підписантів Будапештського меморандуму — США і Великої Британії. Франція і РФ уже беруть участь у цьому форматі, хоча роль РФ як фактичного агресора підмінена у ньому імітативною роллю миротворця. Також доцільно ініціювати розгляд на міжнародному рівні питання щодо розробки механізму міжнародно-правових гарантій державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Враховуючи незначний прогрес у виконанні Мінських домовленостей, Україні варто порушувати питання щодо їх уточнення і додаткового узгодження. При цьому Україні слід постійно боротися за те, щоб політичні питання не використовувалися як інструмент шантажу, а зброя — як політичний аргумент. Слід відмовитися від принципу синхронізації процесів політичного та військово-технічного й гуманітарного врегулювання. Натомість необхідно передбачити більш чіткий порядок і зв’язок між його окремими етапами та сферами.
Не лише Україна, а й Європа та світ загалом виявилися неготовими до дій РФ в інформаційному просторі. Це дозволило Росії (і частково дозволяє й донині) домінувати та нав’язувати світові свій порядок денний.
Європейський Союз та Північноатлантичний альянс здійснюють заходи із протидії російській деструктивній пропаганді передусім у двох напрямах — розвінчування неправдивих повідомлень та розбудова системи стратегічних комунікацій (як національних, так і міждержавних).
З цією метою ЄС у вересні 2015 р. запустив роботу East StratCom Task Force — оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій Європейського Союзу. Запущено російськомовний сайт Служби зовнішніх зв’язків Європейського Союзу, Єврокомісія ухвалила «Спільні принципи протидії гібридним загрозам — відповідь Європейського Союзу», прийнято резолюцію Європарламенту «Стратегічні комунікації ЄС як протидія пропаганді проти третіх сторін».