Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » право » Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація
Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація

Электронная книга - «Одиничні злочині: поняття, види, кваліфікація». Краткое содержание книги:

У монографії на основі приписів чинного кримінального законодавства, вивчення спеціальної літератури і матеріалів судової практики розглядається широке коло теоретичних і практичних питань, пов'язаних із характеристикою одиничних злочинів. Аналізуються види одиничних злочинів як структурних елементів множинності; досліджуються їх ознаки; пропонується їх класифікація; розглядаються окремі питання їх кваліфікації. Значна увага в роботі приділяється аналізу приписів закону, наукової літератури та матеріалів судової практики.
В окремих розділах монографії розглядаються питання про визначення обставин, що виключають одиничний злочин у структурі множинності злочинів, а також з'ясовується місце одиничного злочину в системі інституту множинності злочинів.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 101
Перейти на страницу:

— по-перше, настання так званих абсолютних чи відносних кримінально-правових подій, тобто чинників, які не залежать від волі особи, що вчиняє злочин (об'єктивні причини): втручання органів влади, затримання злочинця, викриття банди, смерть особи, яка була на утриманні винного, зміна законодавства тощо;

— по-друге, це фактори, що залежать від волі винного, коли він сам вчиняє дії, спрямовані на припинення злочину (суб'єктивні причини). Наприклад, знищення зброї, що незаконно зберігалася, явка з повинною, тощо.

Таким чином, часом припинення триваючого злочину необхідно вважати час настання вищевказаних дій чи подій. У кожному випадку такий злочин триває на стадії закінченого злочину (тобто коли діяння містить усі ознаки складу злочину, передбаченого у відповідній статті Особливої частини КК) до фактичного припинення забороненої поведінки. Як справедливо зазначив П. Яні, момент закінчення триваючого злочину співпадає з моментом його фактичного завершення у зв’язку з припиненням злочинної діяльності за волею винного або всупереч їй[151].

При цьому ні юридичний, ні фактичний моменти закінчення таких злочинів не є однозначними, бо вони залежать від специфіки злочину, особливостей закріплення його ознак у кримінальному законі і не є абсолютно однаковими для всіх видів триваючих злочинів[152].

Іноді, при добровільному припиненні триваючого злочину (тобто із суб'єктивних причин) особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності (про це йдеться, зокрема, в ч. 4 ст. 212, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 311 тощо). Так, згідно із ч. 4 ст. 212 КК особа, яка вперше вчинила ухилення від сплати податків чи інших обов’язкових платежів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки чи збори, а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою.

За ч. 3 ст. 263 КК особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси або вибухові речовини, що зберігалися в неї без передбаченого законом дозволу, також звільняється від кримінальної відповідальності.

Як вказує Ю.В Баулін, підставою звільнення в цих випадках виступає посткримінальна поведінка особи[153], яка полягає у добровільному припиненні триваючого злочину (злочинного стану). Обов’язковою ознакою зазначених підстав звільнення є час припинення триваючого злочину: а саме — до притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Згідно з рішенням Конституційного Суду у справі про депутатську недоторканність № 9-рп від 27 жовтня 1999 р.. притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування. починається з моменту пред’явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину. Іншими словами, для звільнення особи від кримінальної відповідальності необхідно, щоб така особа здійснила перелічені вище дії в повному обсязі саме до моменту пред’явлення їй обвинувачення у вчиненні цього злочину[154].

Триваючий злочин — це одиничний злочин, який завжди кваліфікується за однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК. При цьому тривалість перебування особи в «злочинному стані» на кваліфікацію такого злочину не впливає, але може бути врахована судом при призначенні покарання. Так, різне за суворістю покарання напевне буде призначене особі, яка декілька років ухилялася від сплати аліментів, і особі, що вчиняла цей злочин протягом декількох місяців[155].

3.3. Відмежування триваючого злочину від суміжних понять та окремі питання його кваліфікації

Ігнорування або недостатнє усвідомлення ознак триваючих злочинів іноді призводить до помилок, яких припускається судова практика при кваліфікації таких діянь. Досить розповсюдженою є помилка, пов’язана із неправильним визначенням кінцевого моменту (моменту закінчення) триваючого злочину.

Так, Городищенський районний суд Черкаської області, звільняючи особу від кримінальної відповідальності у зв'язку з актом амністії, не взяв до уваги, що її злочинні дії продовжувались і після набуття чинності Законом України «Про амністію» від 31 травня 2005 р.№ 259І-IV.

Як видно з матеріалів справи, Г. обвинувачувався у тому, що вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, в період часу з літа 2000 року до 17 листопада 2005 р.

Відповідно до вимог ст 12 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 р. дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набуття ним чинності включно. Зазначений закон набув чинності 23 червня 2005 р. Отже, звільняючи від кримінальної відповідальності Г. у зв'язку з актом амністії, суд не взяв до уваги, що його злочинні дії, які полягали в незаконному зберіганні бойових припасів, продовжувалися і після набуття чинності Законом України «Про амністію» від 31 травня 2005 р., а тому положення цього закону на Г. не поширюються[156].

вернуться

151

Див.: Яни П. Вказ. праця. — С. 42.

вернуться

152

Див.: Козлов А.П. Неоконченное преступление. Уч. пособие. Красноярск, 1999. — С. 85.

вернуться

153

Див.: Баулін Ю.В Звільнення віл кримінальної відповідальності. — К.: Атіка, 2004. — С. 234.

вернуться

154

Див.: Там само. — С. 235.

вернуться

155

Див.: Бажанов М.І. Вказ. праця. — С. 18.

вернуться

156

Дав.: Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 1(3). — С. 17-18.

1 ... 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ... 101
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)