Чарівна круговерть

- Т-ти чого?

- А нічого! Не чіпай, бо...

- Бо що?

- Бо трапиться... щось трапиться, - таємниче прошепотів Малько-Ванько. Всі засміялись, та Олеся Василівна несподівано підтримала його:

- Нічого сміятися, він правий, діти! Я вас суворо попереджаю: ніхто не повинен нічого чіпати в місті. Інакше ми не зможемо вивчити дуже потрібний нам Закон Вулиць і Доріг.

- Чому?

- А тому, що кожен буде ставити машини, як йому заманеться, і в місті почнеться безладдя... хаос...

- Круговерть! - раптом вирвалось у Малька-Ванька.

- Правильно - круговерть! - зраділа Олеся Василівна і лагідно подивилася на нього. - Розумник!

У цей момент "розумника" так штовхнули в бік, що він ледве не зойкнув. Малько-Ванько рвучко повернувся і побачив Варю.

- Ти чого?

Варя притулила палець до губів і прошепотіла:

- Ні слова про Чарівну Круговерть!

- Чому? - теж пошепки спитав Малько-Ванько. І тут же зрозумів, що то був не сон - усі його неймовірні пригоди сталися насправді! Його та Варі.

- Тому, - прошепотіла Варя, - що нам ніхто не повірить. Засміють... - І вона чомусь почервоніла.

"Справді, - подумав Малько-Ванько, - ніхто не повірить".

- А Олеся Василівна тебе покарає, - продовжувала шепотіти Варя. Адже ти не послухався її, поліз уночі до чарівної кімнати...

І вона глузливо примружилась.

- А ти не лізла, чи що? - наблизив до неї обурене обличчя Малько-Ванько.

- От і я кажу, що покарає нас Олеся Василівна, - всміхнулася Варя. - Вона сувора!

І вони вирішили нікому нічого не розповідати про свої незвичайні пригоди.

І справді не розповіли.