Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Історія України-Руси. XI - XIII вік
Історія України-Руси. XI - XIII вік - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Історія України-Руси. XI - XIII вік

Электронная книга - «Історія України-Руси. XI - XIII вік». Краткое содержание книги:

Історія Русі-України — 10-томна монографія Михайла Грушевського. Головна праця його життя. Містить виклад історії України від прадавніх часів до другої половини 17 століття. Писалася з перервами протягом 1895—1933 років. Справила вплив на формування української історіографії новітнього часу.
У другому томі аналізується міжнародне становище, політичний та економічний розвиток Київської Держави, окремих її земель - Київської, Турово-Пінської, Чернігівської, Переяславської, Волині, Побужжя, Галичини, Угорської Русі, а також Степу в XI - XIII ст. Для істориків, археологів, етнографів, філологів, усіх зацікавлених рідною минувшиною.
1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 322
Перейти на страницу:

Примітки

1) 1 Новг. с. 84 (другої редакції, старша редакція Новгородської лїтописи ще не має сього епізода).

2) В т. III гл. IV.

3) Карамз. кодекс § 76, пор. § 2.

4) Академ. кодекс § 42. 5) Калачева Предвар. свЂдЂнія с. 129, тут згадано два кодекси — з XIV і XV в., що мають імя Ярослава в титулї сеї такси. В науцї приналежність її Ярославу досить принята, хоч більш гіпотетично, як катеґорично, див. нпр. Хрестоматію В.-Буданова I с. 81, Барсова Географія с. 193, і т. и.

6) Іпат. с. 106.

7) 1 Соф. с. 186, Нїкон. І. с. 79, Твер. в. 146.

8) Іпат. с. 107.

9) Іпат. с. 103.

10) Див. т.І с. 461.

11) Іпат. 109.

12) 1 Новг. с. 89.

13) Се клясифікащя Толстого. Два иньші. типи по сїй клясифікації заступають — перший одинока монета з Нїжинського скарбу, на котрій дїйсно скорше можна прочитати Пετρоς, нїж Гεγιоς == Георгій), як читають иньші, другий — пять монет Нїжинського скарбу, кількох ріжних типів (на декотрих із них д. Петров читає Димитрия, але з неменьшими натяганнями як Толстой Георгія). Рисунки сих двох типів подібні до Сьвятополкових: змодіфікованин геральдичний знак і фіґура князя. Контроверсії що до імен див. в рефератї проф. Петрова О монетахъ вел. князя Изяслава Ярославича (за такі уважає проф. Петров монети, на котрих читає імя Димитрия) — в Трудах IX археол. съЂзда т. І (там вказана й иньша лїтература).

14) Дата смерти Ярослава має непевности. Всї верзії найдавнїшої лїтописи — північна і полуднева і 1 Новг. смерть його мають під 1054 р.: „в суботу 1 [недЂли — Іпат. код. і 1 Новг.] поста св. Феодора” (Хл. і Пог. не мають „св. Феодора”). Та тут на сам перед повстає питаннє, чи се записано під 1054 р. тому, що се дїялось при самім кінцї 1053 і звязано з подїями 1054 р., як се бачимо в північній верзії (Ізяслав у Київі, прихід Половцїв на Русь); чи се дїялось дїйсно при кінцї мартовського 1054 р., отже в сїчневім 1055 р., і тому, як бачимо в полудн. верзії і в Новг., прихід Ізяслава до Київа уже стоїть під 1055 р. Але в сїчневім 1055 роцї та перша субота посту припадає на 4/III, значить не була при кінцї, а на початку року, й віддїленнє смерти Ярослава від прихода Ізяслава стає абсурдом (бо звістка розпочинаєть ся не хоробою — се б ще увійшло, а смертию Ярослава; „престави ся князь руский Ярославъ”). Значить віддїленнє Ізяславового приходу від смерти Ярослава під 1055 рік було вже нездалою поправкою початкового датовання, коли смерть Ярослава й прихід Ізяслава стояли під тим самим роком. Північна верзія, де маємо сї події під одним роком, промовляла б за тим, що се був наш 1054 р. (кінець 1053 мартового і початок 1054), і се як раз потверджує дописка полудневої верзії, де до вище поданого означення в усїх її кодексах, а також і в компіляціях Воскр., Никон, додано ще: „мЂсяца февраля въ 20''. 1054 р. субота першого тижня посту, присьвячена св. Федору Тіроку, була 19 лютого; сю малу ріжницю можна б погодити припустивши, що Ярослав умер з суботи на недїлю, і означеннє: „в суботу февраля 20” стало ся наслїдком сполучення двох ріжних означень. Наші лїтописи не мають звичаю викомбіновувати дати з калєндарів, і дата 20/II, правдоподібно, не пізнїйша комбінація, а сучасна записка.

Як бачимо, ріжні комбінації приводять нас таки до 1054 р. (Про се ще спеціальна статя пок. Кунїка: ИзвЂстны ли намъ годъ и день смерти в. кн. Ярослава Владимірова ?, Спб., 1896 — автор одначе уважає справою неясною, чи був то рік 1054 чи 1055).

15) 3 числа лїт Ярослава, поданих лїтописю, виходило б, що він уродив ся 979 р. Лїтопись зве його сином Рогнїди, але не був він старший, бо перед ним був Ізяслав; се б відсувало, як бачимо, похід Володимира на Полоцьк і шлюб в Рогнїдю аж на 976-7 рр. По лїтописи воно виглядалоб мов би за рано; хоч з другого боку, лїтописний рахунок Ярославових лїт може й певнїйший від хронольоґічної перспективи Найд. лїтописи в оповіданню про події 970-х рр. На иньшому місцї лїтопись дає инакший рахунок: каже, що Ярослав засїв у Київі (1017 року) маючи 28-ий рік; аде в Сказанию се читаєть ся инакше: „бЂ же тогда Ярославъ НовЂгородЂ лЂтъ 28”, що значило б, що він у Новгородї просидїв перед тим 27 лїт, себ то був там від 990 р., і се зовсїм правдоподібно.

16) Іпат. с. 151.

17) Про Новгород маємо сучасну звістку в записцї новгородського Остромирового евангелія (див. вище); що до Турова, то його бачимо потім в руках Ізяславової родини, в ролї ”київської волости” (Іпат.. с. 222), і се, разом з арґументом a silentio промовляє за тим, що Туров належав Ізяславу і по смерти Ярослава.

18) Друга редакція 1 Новгородської лїтописи с. 66, пор. тамже с. 438, Твер. с. 15, Аврамки с. 313.

1 ... 21 22 23 24 25 26 27 28 29 ... 322
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)