Основи загальної психології-2. Том II
- Автор: Полозенко О. В., Яшник С. В.
- Год: 2009
- Язык: украинский
- Жанр: Психология
Электронная книга - «Основи загальної психології-2. Том II». Краткое содержание книги:
Навчальний посібник розраховано насамперед на студентів і викладачів психології.
а) меланхолічного;
б) флегматичного;
в) холеричного;
г) сангвінічного.
32. Який із типів темпераменту може бути передумовою для розвитку легковажності, схильності розпилюватись, недостатньої глибини і стійкості почуттів:
а) холеричного;
б) сангвінічного;
в) меланхолічного;
г) флегматичного.
33. Виникнення темпераменту як інтегрального психічного явища обумовлюють:
а) навчання;
б) виховання;
в) фактори соціального середовища;
г) конституційні фактори.
34. Людям з яким типом темпераменту ви рекомендували б обирати діяльність, пов’язану з великим напруженням, відповідальністю, потребою ризикувати, небезпекою:
а) холеричного;
б) сангвінічного;
в) флегматичного;
г) меланхолічного.
35. У стресовій ситуації людина із сангвінічним темпераментом:
а) конфліктує з людьми;
б) обдумано захищає себе;
в) залишається спокійною;
г) тривожна, невпевнена у собі.
Теми рефератів
1. Темперамент і формування небажаних форм поведінки.
2. Прояв психологічних властивостей темпераменту у пізнавальних процесах людини.
3. Залежність стилю спілкування від властивостей темпераменту.
4. Співвідношення будови тіла з типом темпераменту в теоріях Е. Кречмера й У. Шелдона.
5. Дослідження властивостей нервових процесів людини у працях Б.М.Теплова і В.Д.Нєбиліцина.
6. Шляхи пристосування темпераменту до вимог навчальної та професійної діяльності.
7. Методи діагностування темпераменту.
8. Проблема класифікації темпераментів.
9. Історія розвитку вчення про темперамент.
Список використаної літератури
1. Грановская Р.М. Психология в примерах. — СПб.: Речь, 2007. — С. 164–172.
2. Маклаков А.Г. Общая психология: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2005. — С. 553–566.
3. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — М.: ВЛАДОС, 2001. — Кн. 1. — С. 394–404.
4. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології. — К.: Т-во «Знання», КОО, 2006. — С. 114–122.
5. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. — К.: Либідь, 2003. — С. 103¬108.
6. У лабіринтах психології особистості: Світ психічних явищ / Авт. — упоряд. О.В. Тимченко, В.Б. Шапар. — Х.: Прапор. 1997. — С. 312¬335.
7. Трофимова Н.М., Поленякина Е.В., Трофимова Н.Б. Общая психология: Практикум. — СПб.: Питер. 2005. — С. 132–134
8. Романов К.М… Гаранина Ж.Г. Практикум по общей психологии. Учеб. пособие / Под ред. К.М. Романова. — М.: Изд-во МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЗК», 2002. — С. 36–52.
9. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие / Под ред. А.И. Щербакова. — М.: Просвещение, 1990. — С. 231–245.
Список рекомендованої літератури
1. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии: Информ. — метод. пособие к курсу «Психология человека».-М.: Педагогическое общество России, 2001. — С. 216–223.
2. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах: Навч. посібник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — С. 254–269.
3. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индививдуальности. — М.: Педагогика, 1986. — С. 65–109.
4. Психологический словарь / Под ред. Ю.Л. Неймера. — Ростов-на- Дону: Феникс, 2003. - 640 с.
5. Психология. Учебник / Под ред. А.А. Крылова. М.: «Проспект», 1999. - 584 с.
6. Райгородский Д.Я. Психология и психоанализ характера. Хрестоматия по психологии и типологии характеров. — Самара: Изд. Дом «БАХРАХ-М», 2007. - 640 с.
7. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М.: Прогресс, 1982. — С. 67–227.
6.2 ХАРАКТЕР
1. Поняття про характер.
2. Структура характеру.
3. Риси характеру.
4. Акцентуації характеру.
5. Формування характеру.
1. Поняття про характер
Характер — це сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які формуються і виявляються в діяльності й спілкуванні, обумовлюючи типові для індивіда способи поведінки.
У перекладі з грецької мови «характер» — це «прикмета, ознака, риса». Тому, дійсно, характер — це особливі прикмети, яких людина набуває протягом життя у суспільстві. Тобто, характер виникає і формується в суспільстві. Типові риси суспільства виявляються в характері кожної людини по-різному, залежно від її інтересів, мотивів, здібностей, почуттів.
Характер, як і темперамент, залежить від фізіологічних особливостей індивіда. І насамперед — від типу нервової системи. Водночас, варто зазначити, що він не є вродженим, а формується під впливом життєвих обставин. Основна відмінність між характером і темпераментом полягає в тому, що останній визначається головним чином природженими біологічними властивостями нервової й ендокринної систем людини, у той час як у становленні характеру відіграють головну роль середовище й виховання. Характер людини формується упродовж життя, у процесі діяльності та спілкування. Зокрема на це впливає спосіб життя людини, суспільні умови, певні життєві обставини.
У характері виражаються найбільш типові, суттєві особливості людини, знання яких дозволяють певною мірою передбачати її поведінку в тих чи інших обставинах., тобто її звичайну поведінку в типових ситуаціях. Наприклад, вираз «це характерно для нього» необхідно розуміти таким чином: певні дії і вчинки людини є для неї типовими, закономірними.
Характер як властивість особистості формується в діяльності й водночас впливає на результат діяльності. Так, лінощі та інертне ставлення до діяльності навіть за наявності здібностей, не призводять до високих досягнень. І навпаки — наполегливість та цілеспрямованість позитивно впливають на перебіг та результати діяльності. Це яскраво відображено в народній мудрості: «Посієш вчинок — збереш звичку, посієш звичку — збереш характер, посієш характер — збереш долю». Отже, від особливостей характеру значною мірою залежить вся життєдіяльність людини, її успіхи й невдачі.
2. Структура характеру
Характер складається з таких важливих компонентів, як:
1. Спрямованість — проявляється у вибірковому позитивному чи негативному оцінному ставленні людини до вчинків, діяльності інших та до самої себе.
2. Переконання — проявляються у принциповості, правдивості, вимогливості людини до себе; це знання, ідеї, погляди, що є мотивами поведінки людини, які визначають її поведінку, вчинки та ставлення до дійсності.
3. Інтелект — проявляється у теоретичному чи практичному складі розуму, у розсудливості, спостережливості, поміркованості, умінні аналізувати явища і факти, робити висновки.
4. Воля — зумовлює силу і твердість характеру, що проявляється в енергійних діях, завзятті, ентузіазмі, активності в діяльності, доведенні справ до кінця, подоланні труднощів.
5. Почуття — зумовлюють пристрасне або холодно-розсудливе ставлення до явищ дійсності і показником якісних особливостей характеру.
6. Темперамент — це природна основа й динамічна форма прояву характеру. Ця складова визначає у характері врівноваженість або неврівноваженість поведінки, велику рухливість або інертність, підвищений або понижений тонус активності, легкість або складність пристосування до нових обставин.
3. Риси характеру