Північний вітер

RE:

Що ж, я дещо інакше уявляла собі наше перше опівнічне побачення. Лео, п’яний як чіп!!! А втім, він однаково чарівний, цей Лео. А знаєте що? Я обмежуся кількома словами, бо ж гадаю, Ви й без того букви плутаєте. Та якщо маєте бажання, якщо ще у змозі, розкажіть мені більше про свій «дім». Тільки не пишіть такого, про що можете пошкодувати завтра рано-вранці, прокинувшись після цього марення. А я вип’ю келих червоного вина «Рона» 1997 року. Я п’ю за Ваше здоров’я! А Вам порадила б перейти на мінеральну воду. Або ж зробіть собі міцної кави!

П’ятдесят хвилин потому

AW:

А Ви сувора, Еммі. Не будьте такою суворою. Я кави не хочу. Я хочу Еммі. Приїжджайте до мене. Ми вип’ємо ще по келишку вина. Ми можемо одягти пов’язки на очі, достоту як у фільмі. Тільки я не пригадую назву фільму, треба подумати. Я охоче цілував би Вас, і мені однаково, як Ви виглядаєте. Я закохався у Ваші слова. Відтак можете писати, що забажаєте. Можете навіть писати суворо. Я все люблю. Насправді Ви геть не суворі. Ви себе до цього змушуєте, Ви хочете видаватися сильнішою, ніж є насправді. Марлен і краплі алкоголю в рот не бере. Марлен — жінка вельми розважлива, але чудова, так каже кожен, хто її знає. Вона була з якимось пілотом з Іспанії. Тепер між ними більше нічого немає. Вона каже, що для неї існує лише один чоловік — я. І знаєте, це брехня. Мене для неї більше не існує. Коли люди розлучаються, то завше дуже боляче. Не хочу більше розлучатися з Марлен. Моя мама її дуже любила. Проте вона померла, вона була дуже нещасна. Все було не так, як я думав. У мені щось також померло, і я відчув це лише тоді, коли воно померло. Мама не надто дбала про мене, здебільшого про мою молодшу сестру. Батько перебрався до Канади й забрав із собою мого старшого брата. А я десь посередині. Мене пропустили. Дитиною я був спокійний. Можу показати Вам фото. Хочете? На карнавалі я завжди був Бастером Кітоном[4]. Мені до вподоби сумно-веселі герої німих фільмів, які вміють робити гримаси. Приїздіть до мене — вип’ємо ще вина за нас і подивимося фотографії з карнавалу. Як прикро, що Ви заміжня. Хоча ні, добре, що Ви заміжня. Ви обманюєте свого чоловіка? Не робіть цього, Еммі. Так боляче, коли тобі брешуть. Я вже трохи напідпитку, але розум ще маю ясний. Марлен одного разу мене обманула. Тобто мені відомо про цей один раз. На Марлен подивишся й одразу знаєш, що вона обманула. Я відсилаю Вам лист. Я цілую Вас. І ще поцілунок. Ще поцілунок. Ще, ще і ще. Мені байдуже, як Ви виглядаєте. Я сумую за близькістю. Я не хочу думати про маму. Я не хочу думати про Марлен. Я хочу цілувати Еммі. Я трохи сп’янів, пробачте. Я відсилаю Вам лист. А тоді піду спати. Цілую Вас. Прикро, що Ви заміжня. Мені здається, що ми підійшли б одне одному. Еммі. Еммі. Еммі. Мені подобається писати: «Еммі». Один раз лівим середнім пальцем, двічі лівим вказівним, один раз лівим безіменним. ЕММІ. Я міг би Ваше ім’я написати тисячу разів. Писати Еммі — цілувати Еммі. Ходімо спати, Еммі.

Ранок наступного дня