Смерть у кредит
- Автор: Селин Луи Фердинанд
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Вид-во Жупанського
- ISBN: 978-966-2355-58-1
- Переводчик: Роман Осадчук
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Смерть у кредит». Краткое содержание книги:
Селіна часто називають «революціонером у літературі», оскільки він чи не вперше почав застосовувати прийом майже буквальної імітації розмовного стилю у літературі, через що в його текстах можна часто зустріти вульгаризми та «низьку лексику», які дивним чином поєднуються з високим стилем майже поетичної оповіді. Вся творчість Селіна пронизана рефлексіями на бурхливі і заплутані, жорстокі й величні події XX сторіччя, серед яких він намагається віднайти місце для власне людини, і такий пошук найчастіше закінчується тим, що критики назвали «літературою бунту проти суспільства».
Основні дати життя Селіна
1894 рік — 27 травня Луї Фердінан Оґюст Детуш народився в паризькому передмісті Курбевуа. Його батько, Оґюст Детуш, народився 1865 року в Гаврі, про любов батька до моря згадується в романі «Смерть у кредит». Як і в цьому романі, батько майбутнього письменника працював у страховій фірмі. Мати Селіна, Марґеріт Луїз Селін Ґію, народилася 1868 року в Парижі, займалася дрібною торгівлею у власній крамниці. 28 травня Луї-Фердінана похрестили, хрещеними обрали його бабусю по матері на ім'я Селін, на честь якої письменник узяв собі псевдонім, а також дядька по матері Жульєна.
1897 — родина Детушів ліквідовує свою крамницю в Курбевуа й перебирається на вулицю Бабілон, потім переїздить на вулицю Ґаннерон, а з 1899 року оселяється в пасажі Шуазель (Пасаж Березіна в романі), тут мати Селіна відкриває крамницю екзотичних товарів.
1900 — Луї йде до початкової комунальної школи, 1905 року його переводять до католицької школи. Атестат про середню школу Луї Детуш одержує 1907 року, після чого їде на рік до Ганновера (Німеччина) в інтернат, а потім на чотири місяці до Карлсруе (Німеччина). 1909 року проводить кілька місяців в інтернатах Англії (Мінвелл Коледж у романі). 1910 року повертається до Парижа й поступає на навчання до торговця тканинами (Берлоп у романі), а потім працює учнем ювелірної справи (Ґорлож у романі) й міняє трьох господарів.
1912 — Селін іде до війська й підписує контракт на три роки. Служить у 12-ому кірасирському полку. Початок війни застає Селіна в Лотаринґії, потім його переводять до Фландрії. Під час виконання завдання одержує поранення в праву руку. За проявлений героїзм Селіна нагороджують бойовою медаллю.
З 1915 року працює в паспортній службі генерального консуляту Франції в Лондоні. У Лондоні Селін вчащає у мюзик-холл та обертається в колах сутенерів французького походження.
1916 — 19 січня одружується з Сюзанн Небу. Та вже у березні сам вирушає до Африки як наглядач на плантаціях у Камеруні. Після півторамісячних мандрів він добирається до місця найму, але через рік потрапляє до шпиталю через дизентерію й відбуває назад до Франції.
1917 — на облавку судна він пише свій перший художній твір — оповідання «Хвилі». У Парижі знайомиться з Анрі де Ґраффіні (псевдонім Рауля Маркі), директором часопису «Еврика», який став головним прототипом персонажу Куртіаля де Перейра в романі «Смерть у кредит».
1919 — здобуває ступінь бакалавра та береться за вивчення медицини в Ренні. 19 серпня одружується з Едіт Фолле, що була дочкою майбутнього директора медичної школи в Ренні, до якої Селін записується завдяки пільзі, як учасник війни. 1920 року народилася його дочка Колетт.
1924 — захищає докторську дисертацію «Життя та доробок Філіпа Іґнаса Земмельвайса». Працює у фундації Рокфеллера як працівник комісії з гігієни при Лізі націй у Женеві.
1924 — працює асистентом професора Людвіґа Райхманна (Юденцвек у драмі «Церква» та Юбельбалт у памфлеті «Дрібниці для погрому»).
1925—1926 — відрядження до США, країн Африки та Європи. 1926 року — розлучення з Едіт Фолле та знайомство з американкою Елізабет Креґ, з якою Селін підтримував тісні стосунки до 1933 року (їй присвячена «Подорож на край ночі»).
Протягом 1928—1929 — знайомиться з Марселем Лафаєм, Анрі Має та Жозефом Ґарсеном, які надихнули Селіна на написання роману «Подорож на край ночі».
1932 — смерть батька. Рукопис «Подорожі» передано до Нувель Ревю Франсез, а потім до Деноеля, з яким і було укладено угоду. Поява першого роману справила ефект бомби, Селін миттєво стає знаменитим. 30 листопада — попереднє повідомлення про присудження Селіну Ґонкурівської премії, проте за кілька днів інформацію було спростовано й премію одержав письменник Ґі Мазелін. Того ж року «Подорож на край ночі» відзначена премією Ренодо.
1933 — переклад «Подорожі» німецькою в скороченому варіанті. З літа починається праця над романом «Смерть у кредит», яка тривала три роки. Знайомство з Люсетт Альмазор, з нею Селін одружиться 1943 року.
1936 — Селін наймає Марі Канаваджіа, як свою особисту секретарку, яка займається всіма його текстами. 12 травня у видавництві Деноель опубліковано «Смерть у кредит». Улітку Селін перебуває в СРСР, після чого публікує памфлет «Меа Culpa» з нищівною критикою радянської дійсности.
1937—1938 — перемогу на виборах у Франції лівого Національного фронту Селін трактує як загрозу поширення більшовизму й починає все частіше виступати з радикальних правих позицій. У цей час він публікує відверто антисемітські памфлети «Дрібниці для погрому» та «Школа трупів», що після війни трактуватимуться як прояв колабораціонізму, хоча були написані ще в 1930-і роки. Бере участь у зібраннях офіцерів з антисемітськими поглядами.