Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
Положення п. 102.3 коментованої статті встановлюють правові умови зупинення строку давності погашення грошових зобов’язань платника податків на будь-який період у випадках:
1) наявності рішення суду щодо заборони контролюючому органу проводити перевірку платника податків;
2) перебування платника податків поза межами України за умови, якщо таке перебування є: а) безперервним та б) дорівнює чи є більшим за 183 дні.
Положення п. 102.4 встановлюють строки давності застосування уповноваженим державним органом заходів стягнення податкового боргу, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов’язання. Так, коли грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 102.1 коментованої статті, і податковий борг виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, такий податковий борг платника податків може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення такого податкового боргу. Системний аналіз п. 102.1, 102.2 та 102.4 ст. 102 цього Кодексу свідчить про те, що застосування строків давності, визначених коментованою статтею, поширюється і на випадки порушення провадження у справі про стягнення відповідного податку. Позовні вимоги контролюючого органу, пов’язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред’являтися до суду протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу[77].
Якщо податковий борг платника податків стягується за рішенням суду, строки давності застосування права стягнення встановлюються до повного погашення такого податкового боргу або визнання такого боргу безнадійним у порядку, встановленому цим Кодексом, та Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДНА України від 24.12.2010 р. № 1034, зареєстрованого в Мін’юсті 30.12.2010 р. за № 1429/18724.
Положення п. 102.5 встановлюють граничний строк реалізації права платника податків на повернення надміру сплачених податків або їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. Платник податків у встановленому цим Кодексом порядку (див. наприклад, ст. 43 цього Кодексу) може використати зазначене право шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше 1095 календарного дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на відшкодування надміру сплачених податків.
Положення п. 102.6 встановлюють правові умови продовження граничних строків для подання:
1) податкової декларації;
2) заяв про перегляд рішень контролюючих органів;
3) заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань.
Граничні строки подання зазначених документів підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за умови:
1) наявності письмового запиту платника податків (див. наприклад, ст. 43 цього Кодексу);
2) підтвердження обставин, визначених пп. 102.6.1-102.6.5 коментованої статті.
Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з п. 102.6. Відповідно до норм ст. 114 цього Кодексу граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначених коментованою статтею.
Категорії платників податків, на яких поширюються вимоги п. 102.6, встановлюються п. 102.7 коментованої статті.
ГЛАВА 10. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ ТА ПОГАШЕННЯ ПОДАТКОВОГО БОРГУ ЗА ЗАПИТАМИ КОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНІВ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ
Стаття 103. Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України
103.1. Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
77
Див. Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України: від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11.