Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Останнім часом сфера застосування фізичних методів і засобів у криміналістичній практиці ОВС України постійно розширюється. Тільки за останні шість років кількість експертиз, які виконувалися за допомогою фізичних методів, збільшилася вдвічі. Результати цих досліджень є надійним джерелом розшукової та доказової інформації в тих випадках, коли необхідні для розкриття злочинів дані не можна отримати традиційними методами і засобами криміналістичної техніки.

Сьогодні за конкретними кримінальними справами здійснюють експертні дослідження із застосуванням інструментальних методів: атомного спектрального аналізу, молекулярної спектроскопії, газової хроматографії, рентгеноструктурного, нейтронно-активаційного аналізу та інших. Та незважаючи на це, праць, які присвячені проблемам використання фізичних методів дослідження в практичній діяльності ОВС України, дуже мало, окремі з опублікованих стали бібліографічною рідкістю. Цим дослідженням присвячені праці Н. Зюскіна, Б. Киричинського, Є. Зуєва, В. Бібікова, В. Колосова, В. Мітрічева, Є. Семкіна, Г Бутрименко, О. Бурова, Н. Кузьміна, А. Скорченко, Т. Одиночкіної, О. Безфамільного, Б. Бойцова, С. Дубровіна, І. Писаренко, В. Лисиченка, П. Біленчука та ін.

Дослідження перелічених авторів опубліковані досить давно і видані невеликими тиражами, тому рекомендації вчених на практиці не завжди виконуються, не враховуються специфічні особливості виявлення та зберігання об’єктів, призначених для дослідження фізичними методами. В багатьох випадках об’єкт через невміле поводження з ним стає непридатним для наступного дослідження.

Хоча останніми роками фізичні дослідження посіли одне з найважливіших місць серед досліджень різних наук, які застосовуються в криміналістичних цілях, однак сьогодні відсутня певна система судової фізики, цю галузь знань і досі не впроваджено як самостійний розділ криміналістичної техніки в курс криміналістики.

Для сучасної науки характерною ознакою є швидкий розвиток фізики, хімії, математики, їх глибоке проникнення в інші галузі. Саме сучасні досягнення ядерної фізики дали б змогу реально допомогти у боротьбі зі злочинами, пов’язаними з незаконним поводженням з радіоактивними матеріалами. Проаналізуємо допустимість використання новітніх науково-технічних методик на прикладі ядерно-фізичних методик у криміналістиці. Але спочатку розглянемо зміст терміна “науково-технічні засоби”.

Система правових норм, яка утворює засади використання науково-технічних засобів у розслідуванні злочинів, не містить єдиних підходів стосовно термінологічного визначення цих засобів, оперуючи не тільки в межах такої системи, а навіть у межах окремого законодавчого акта різноманітними поняттями: “технічні засоби”, “оперативно-технічні засоби”, “технічні засоби отримання інформації”, “технічні засоби візуального спостереження”, “спеціальні технічні засоби”, “науково-технічні засоби”. Незважаючи на таке розмаїття термінів, вони визначають одну й ту саму категорію. Беззаперечним є те, що єдина правова категорія надасть усій сукупності норм, спрямованих на врегулювання суспільних відносин цього виду, форму цілісної правової системи. На жаль, доводиться констатувати, що на сучасному етапі стан розвитку законодавчого регламентування процесу застосування цих спеціальних засобів у розслідуванні злочинів є далеким від досконалості, а наявність у системі норм, які регулюють відносини у цій сфері, широкого кола термінів, що визначають єдине правове поняття, створює негативну ситуацію законодавчої невизначеності та можливості неоднозначного тлумачення цих понять у правозастосовній діяльності суб’єктів використання таких засобів.