Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР
- Автор: Кипиани Вахтанг Теймуразович
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Віват
- ISBN: 978-966-942-927-8
- Жанр: История
Электронная книга - «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР». Краткое содержание книги:
Так, він встановив і підтримував шляхом особистих контактів і листування злочинні зв’язки з судимими за антирадянську діяльність Бадзьом, Горбалем, Лук’яненком, Овсієнком та іншими особами, а також з представниками зарубіжних буржуазно-націоналістичних кіл, зокрема з Горбач та Бремер, що мешкають в ФРН, виготовляв та розповсюджував ряд антирадянських та наклепницьких документів, які були поширені на території нашої країни і за кордоном на Заході, свідомо надав тим самим можливість буржуазно-націоналістичним центрам використовувати їх в провокаційних акціях проти Радянського Союзу, дезінформуванні світової громадськості щодо радянської дійсності для приниження міжнародного авторитету нашої держави та в інших ворожих кампаніях.
Про антирадянські націоналістичні переконання Стуса свідчать також його твердження, викладені у документах про те, що він залишається на попередніх позиціях і надалі буде проводити ворожу діяльність.
Зокрема, в своєму листі від 9 листопада 1977 року до Лук’яненка він пише: «Коли мені випаде йти на другий тур, то я говоритиму тільки в останньому слові … ні на які компроміси не піду, ні на яке визнання вини й самокаяття».
Про це також твердиться у виготовленому ним програмному документі «Пам’ятка українського борця за волю (за справедливість)».
Крім того, в розмовах з мешканцями сел. Матросова Магаданської області Банніковою, Войтовичем та іншими Стус, поширюючи наклепницькі вигадки на радянський державний і суспільний лад, заявляв, що він залишається на своїх попередніх ворожих позиціях.
Таким чином, Стус В. С. займався діями по виготовленню, зберіганню та розповсюдженню з метою підриву та ослаблення Радянської влади ворожої літератури, що порочить радянський державний і суспільний лад, займався поширенням в усній формі з тією ж метою наклепницьких вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад. Злочинні дії його правильно кваліфіковані за ст. 62 ч. II КК УРСР як особи, що раніше була судима за особливо небезпечний державний злочин.
Кваліфікуючи злочинні дії Стуса В. С. за ст. 70 ч. 2 КК РРФСР, органи попереднього слідства посилались на те, що ним злочин було скоєно також на території РРФСР.
З матеріалів справи вбачається, що свою злочинну діяльність, зв’язану з виготовленням, зберіганням та розповсюдженням антирадянської та наклепницької літератури, а також розповсюдженням в усній формі наклепницьких вигадок Стус В. С. почав на території РРФСР.
Але приймаючи до уваги те, що його злочинна діяльність мала одну направленість і вона повністю охоплюється диспозицією ст. 62 ч. II КК УРСР, — його злочинні дії, що мали місце на території РРФСР додаткової кваліфікації не потребують.
В зв’язку з цим суд вважає за необхідне ст. 70 ч. II КК РРФСР із звинувачення Стуса В. С. виключити.
Визначаючи Стусу В. С. міру покарання, суд враховує суспільну небезпечність скоєного ним злочину та особу підсудного.
Він вчинив особливо небезпечний державний злочин, тому мірою покарання може бути визначено позбавлення волі із засланням.
Обставиною, що обтяжує відповідальність є те, що він раніше вчинив злочин.
Суд також бере до уваги те, що Стус В. С. раніше був осуджений за тяжкий державний злочин, відбував міру покарання, але не виправився, на протязі тривалого часу не припиняв свою ворожу діяльність, незважаючи на те, що йому робилося неодноразово предостереження, ставить собі за ціль і дальше боротися проти радянської влади.
При наявності таких обставин, що свідчать про те, що Стус В. С. не бажає стати на шлях виправлення, судова колегія знаходить необхідним згідно ст. 26 ч. IКК УРСР признати його особливо небезпечним рецидивістом з призначенням виду режиму в виправно-трудовій колонії — особливого.
Речові докази — документи, що приєднані до справи, й також ті, що знаходяться в окремому пакунку, — зберігати при справі.
Запобіжний захід щодо підсудного залишити попередній — утримання під вартою в слідчому ізоляторі КДБ УРСР.
Судові витрати, зв’язані з оплатою свідків на попередньому слідстві, — 53 крб 65 коп.; вартість проведення експертиз — 22 крб, а також витрати, пов’язані з викликом свідків в судове засідання — 2073 крб 50 коп., а в загальній сумі — 2149 крб 15 коп. стягнути з осудженого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 323–324 КПК УРСР, судова колегія
засудила:
Стуса Василя Семеновича за ст. 62 ч. II КК УРСР на 10 (десять) років позбавлення волі із засланням на строго 5 (п’ять) років.