Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця». Краткое содержание книги:
Річард теж розуміє, що не зможе цьому запобігти, тому відчуває свою провину. Він поодинці повинен нести гріх, в якому не зважився б зізнатися навіть єдиній людині, яку любив… І яку втратив.
Приєднуйтесь до Річарда і Келен в заключному романі про одну з найдивовижніших і незабутніх пригод, коли-небудь описаних. Вона почалася з першого правила, а закінчиться правилом правил, неписаним правилом, правилом, негласним з давніх часів.
З новим сходом сонця, світ зміниться назавжди…
— Ці три були написані пізніше, — вимовила вона, вказуючи на лежачі перед собою книги. — Вона дістала оригінал, потримавши його недовго в руці перед тим, як покласти його зверху трьох копій. — Спершу була написана ось ця.
— Ця книга написана раніше інших? Ти впевнена?
— Звичайно! Якщо це невірна копія і твої Сестри відкриють не ту шкатулку, то все над чим я працювала і планувала, піде коту під хвіст, а враховуючи мою роль у всьому цьому, в такому випадку я — труп.
— Ти все ж не відповіла на моє запитання.
Сікс знизала плечима:
— Я — чаклунка. І у мене є деякі здібності. І я можу сказати, що це — оригінал. Скористайся ним. Відкрий потрібну скриньку і твої кошмари припиняться.
Джеган поморщився при згадці про переслідуючі його нічні кошмари, але, врешті-решт, посміхнувся:
— Приведи мені сповідницю.
Сікс розпливлася в розуміючій усмішці:
— До балу все готово, не вистачає лише сповідниці?
— Сестра Юлія ще говорить, що нам необхідно потрапити в Сад Життя.
— З усіх можливих варіантів, це — кращий. Раджу тобі прислухатися до твоєї Сестри.
— Так, так, знаю. До того ж, лише вона може відкрити скриньку, не без моєї присутності, звичайно. І якщо щось піде не так, то їй кришка. Думаю, це в її ж інтересах, якщо вона не хоче потрапити в обійми Володаря Підземного світу. Думаю, це і є причина, через яку вона хоче зробити це в Саду Життя.
Сікс багатозначно глянула на Дженсен:
— Використай її. Це сестра Річарда Рала. Як бачиш, усе складається не на його користь. Її смерть допоможе зберегти рівновагу.
Джеган повернувся до Дженсен:
— Як ти думаєш, навіщо вона мені тут знадобилася?
— Думала ти просто хочеш помститися.
— Я хочу зламати всякий опір волі Ордена. Якби я хотів їй помститися, вона б уже була в наметах для тортур і молила про смерть. Але вона може принести Ордену більше користі. Вона допоможе нашій спільній меті — встановити правління Ордена над усім світом, як і повинно бути по праву.
— Не забувай, що в цьому світі має бути і мій «ласий» шматочок.
Джеган прихильно посміхнувся:
— Звичайно, Сікс. Твої вимоги абсолютно прийнятні. На своєму шматочку володінь можеш робити, що хочеш, не забуваючи, природно, про всеосяжний авторитет Імперського Ордена.
— Безсумнівно. І якщо життя його сестри не вплине на Річарда Рала, то можеш сміливо нагадати, що я з задоволенням спалю його, всіх його людей і всі його війська.
Джегану виразно сподобалася ідея:
— Чудова ідея! Сікс, я відразу зрозумів, що ти — відмінний союзник!
— Якщо не заперечуєш, Королева Сікс.
Джеган посміхнувся:
— Зовсім ні. Я із задоволенням нарікаю тебе: Королева Сікс!
Сидячи в темряві, притулившись до кам'яної стіни і засинаючи час від часу, Рейчел почула звук за дверима камери, який змусив її прокинутися. Вона випросталася, вслухаючись. Рейчел подумала, що це схоже на якісь віддалені кроки.
Вона знову відкинулася на холодну кам'яну стіну. Можливо, це була Сікс, що прийшла забрати її в печеру, щоб малювати картини, що шкодять людям. У порожній кам'яної кімнаті, позбавленої будь-якої меблів, було нікуди бігти, ніде сховатися.
Рейчел не знала, що робити, коли Сікс накаже їй малювати жахливі речі, які заподіюють людям страждання. Вона не хотіла цього робити, не хотіла малювати несучі шкоду безневинним людям малюнки, але вона також знала, що у відьми є способи змусити її це зробити. Рейчел боялася Сікс, боялася жінку, яка мучила її.
У всьому світі немає нічого більш жахливого, ніж бути наодинці з кимось, хто хоче заподіяти тобі біль і знає, що ти ніяк не можеш його зупинити.
Вона почала плакати, тільки лише подумавши про те, хто йде сюди, уявляючи, що з нею зробить Сікс. Але вона витерла сльози і спробувала придумати що-небудь, що завгодно, що змогло б їй допомогти.
Минув вже деякий час з тих пір, як вона бачила відьму в останній раз. Зараз же це могла бути навіть не Сікс — це міг бути один із охоронців, що несе їй їжу. Два стражники були з числа тих, хто служили ще при Королеві Мілені. Рейчел не знала їхніх імен, але вона їх раніше бачила.
Були і інші люди, яких вона не знала. Вони були солдатами Імперського Ордена. Старі охоронці ніколи не шкодили їй навмисне, але нові солдати були іншими. Вони були схожі на дикунів. Коли вони дивилися на неї, Рейчел розуміла, що вони думають про те, щоб зробити з нею неймовірно жахливі речі. Ці люди не хвилювалися, що будь-хто може їх зупинити, за винятком хіба що Сікс. Вони ніколи не ставали у неї на шляху. Сікс ігнорувала їх, знаючи, що вони заберуться з її дороги.