Смерть у кредит

— Нам не треба більше витикатися… Навіть якщо він буде кликати!.. Ми нічого не чули!.. Коли прийде той жандарм?.. Ми вдаватимемо із себе ідіотів, і квит! Ми його не бачили! Нічого не знаємо!.. Ось!.. Якщо він його знайде, нехай сам з ним і розбирається!..

— Добре!.. — вона все зрозуміла… — Вирішено!..

Минула приблизно година… Може, трохи більше… Я прибирав на кухні… Стара принишкла біля вогню…

— Не дивіться сюди!.. Не озирайтеся!.. Я сам усе приберу!.. Пильнуйте за тим, що відбувається надворі!.. — я знову поклав труп… Сяк-так поправив підстилку… Кров і далі сочилася крізь полотно… Я приніс трохи сіна… І розкидав його всюди… Абияк витер усі калюжі… Підклав йому солому під голову… як подушку… Але найгірше було з бризками!.. Плями були навіть на стелі… скрізь поприлипали згустки!.. це було справді жахливо!.. Я намагався зішкребти все це… Пройшовся ще й віхтем… Але сліди все одно залишалися… Тим гірше!.. Пора було з цим кінчати!.. Я взяв свічки!.. І вийшов! Ми зі старою сіли поруч… і стали думати… Оце так-так!.. Жах… Я знову згадав усе це!.. А якщо жандарм помітить?.. Дізнається про бійку?.. Ну й влипли! Що він буде робити?.. Особливо якщо знайде кюре без свідомости на краю дороги!.. Це буде дуже славно!.. Чорт забирай!.. Цей клятий поліцай досі не прийшов… У своячки він, мабуть, нажерся до скону!.. Нестерпне чекання!.. Ми лягли на землю!.. Поклали трохи сіна… Я мовчав… Просто розмірковував… Здавалося, що ніч ніколи не закінчиться!.. Про сон годі було й думати, настільки я був схвильований… Ніколи я так не хвилювався… Раптом я почув фанфари… Боже мій, чорт би його взяв!.. Так і є! Це мисливський ріг!.. Звуки долинали з долини… Не дуже здалеку! Я сказав собі: «Це він!.. О, брудна тварюко!» Я зразу впізнав це кавкання! Знову все спочатку! він припреться сюди!.. О! Йолоп! О! Сволота!.. Він розбудить усі урагани! Всі бурі й смерчі!.. Своїм довбаним ріжком! Хай йому чорт! Годі! Та незважаючи ні на що… Той дув у нього щосили!.. О! Який концерт!.. О! О! Не щодня зустрінеш такого кюре… О! Це якийсь маскарад! Бордель! Брудний покидьок!.. Кришка для унітазу!.. Які судоми! Я бачив їх на власні очі!.. А тепер, Боже мій! Ні! Хоч як це огидно, але хай вже краще він булькає!.. Значить, він прийшов до тями!.. Мабуть, він щасливий!.. Це доказ того, що він не здох! А! Покидьок! «О! завив! завив! Кострубата срака! Я б сам зіграв тобі на тромбоні!..» О! Він непогано відновив дихання!.. Та-ті-то! Та-ті-то! Ну й сволота! О! Гидотне кумкання!.. Ось знову! Краще б він врізав дуба! Так! Доводилося це визнати! Чорт би його забрав! Але це було так гидко, як відрижка! Як кишкові кольки! О! Цей мисливець своєю музикою збирався нас остаточно довести до сказу!.. Він уже не зупинявся!.. Ні на хвилину! Дув дедалі сильніше!.. Годі тут помилитися! Звичайно, це був наш божевільний!.. Його гудіння тривало до пів на сьому!.. був уже ранній ранок, коли у вікно постукали… Жандарм!.. Нарешті повернувся… Прийшов саме вчасно… Сказав, що ночував у Блемі… Поруч з конем… Він не зміг підкувати його в Туні… було вже надто темно… І він не знайшов кузні…