Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.
- Автор: Колектив авторів
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Міністерство фінансів України, Національний університет ДПС України
- ISBN: 978-966-337-259-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України: в 3 т.». Краткое содержание книги:
97.4.6. щодо інвестиційних фондів — інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.
97.5. У разі якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом.
97.6 У разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов’язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов’язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов’язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов’язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється Міністерством фінансів України.
Ліквідація є однією із форм припинення діяльності (прав і обов’язків) юридичної особи, суб’єкта господарювання. Загальний порядок ліквідації встановлений Господарським кодексом України щодо суб’єкта господарювання (ст. 59–61); Цивільним кодексом України щодо юридичної особи (ст. 104–112); Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (ст. 33–41, 46–52), а також спеціальними законами, що визначають особливості правового становища окремих видів юридичних осіб, суб’єктів господарювання. Відповідно до норм зазначеного законодавства ліквідація господарської організації може проводитися на двох основних підставах: добровільно або примусово.
Положення норм коментованої статті встановлюють особливості правового режиму ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством. Відповідно до п. 97.1 під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи — підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Насамперед, погашення грошових зобов’язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків пов’язано, з одного боку, із загальним правовим порядком ліквідації юридичної особи, фізичної особи — підприємця, з іншого — із ліквідацією платника податків, під час якої відбуваються зміни у правовому статусі платника податків, визначеного нормами цього Кодексу та припиненням його податкового обов’язку. Так, відповідно до ст. 37 цього Кодексу, підставами для припинення податкового обов’язку є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, що визначені цим Кодексом; скасування податкового обов’язку у передбачений законодавством спосіб.
Особливість правового регулювання коментованою статтею полягає у встановленні порядку самостійного або примусового погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі ліквідації платника податків не пов’язаної із застосуванням заходів, передбачених нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Такі терміносполучення, як «погашення грошових зобов’язань» або «погашення податкового боргу» у статті методично визначають правозастосовувачам відповідні напрями організаційно-правових заходів платника податків щодо самостійного погашення публічних зобов’язань, державного податкового адміністрування, контролю й примусово-виконавчого провадження.
Так, у разі добровільного прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію юридичної особи, відповідно до п. 16.1.10 ст. 16 цього Кодексу, виникає обов’язок платника податків за місцем обліку повідомити ОДПС про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
Водночас у разі отримання, відповідно до норм цього Кодексу та інших нормативно-правових актів, даних про початок ліквідаційної процедури платника податків ОДПС при наявності достатніх підстав має право:
1) провести документальну позапланову виїзну перевірку (ст. 78 цього Кодексу);
2) припинити адміністративний арешт майна платника податків у зв’язку із ліквідацією платника податків (ст. 94 цього Кодексу) та ін.
Наслідками проведення процедур ліквідації платника податків можуть бути закриття його рахунків у фінансових установах та/або втрата правового статусу як платника податків відповідно до норм цього Кодексу. Так, втрата правового статусу як платника податків може передбачати такі наслідки, наприклад, як: