Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Биографии и мемуары » Розстрільний календар
Розстрільний календар - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Розстрільний календар

Электронная книга - «Розстрільний календар». Краткое содержание книги:

Чи не кожна дата в історії України заплямована засланнями, допитами, смертями, або ж відзначена реабілітацією, звільненням, боротьбою за свободу. Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Іван Світличний, Петро Григоренко, Василь Овсієнко, Валер’ян Підмогильний, Ірина Калинець, Микола Леонтович, Євген Сверстюк, Олекса Гірник… Електронний проект «Розстрільний календар», що стартував 1 січня 2016 року у соціальних мережах Facebook та Twitter, отримав нову — тепер уже книжкову — форму. Це унікальна хроніка політичних репресій в радянській Україні. Страшні події нашої історії ХХ століття — арешти, допити, заслання, розстріли українських політичних діячів, військових, науковців, митців, письменників, громадських активістів — викладені не у звичній хронологічній послідовності, а прив’язані до традиційного календаря. Тут не лише зафіксовано дати подій, але й подано короткі розповіді про долі людей, що зазнали переслідувань і катувань. Така форма викладу унаочнює схему роботи радянської репресивної машини та привертає увагу до сторінок історії, які нам потрібно знати й пам’ятати.
1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 35
Перейти на страницу:
Джерела

Цікаві факти із життя та смерті Патріарха Володимира (Василя Романюка) // Фонд пам’яті блаженнішого митрополита Мефодія: [Електронний ресурс]. — 2015. — 9 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/G9DsGW

Стех Ярослав. Голгофа Патріарха Романюка: До 90-річчя народження та 20-річчя смерті Патріярха Володимира Романюка // Галичина. — 2015. — 10 березня. Режим доступу: https://goo.gl/ YV05iN

Аксьонова Валентина. Патріарху Володимиру Романюку мало б виповнитися 85 років // Радіо Свобода. — 2010. — 9 грудня. Режим доступу: https://goo.gl/CHqWAE

Зінчук Дмитро. Судовий процес над Василем Романюком 1972 року // Схід. — 2007. — № 2 (80). Березень—квітень. Режим доступу: https://goo.gl/AXKCZq

20 січня 1938 року вбитий художник Володимир Гаґенмейстер

Щоб задавити Кам’янець-Подільську художньо-промислову школу як українознавчий осередок, у 1931 році більшовики звузили її профіль, перетворивши учбовий заклад на склокерамічний технікум. Органи НКВС попередили викладачів колишньої школи, зокрема директора Володимира Гаґенмейстера: «Чрезмерно популяризируете украинское народное искусство».

На запрошення старого товариша з кам’янецької «Просвіти» Антона Середи Гаґенмейстер переїхав до Харкова, де став викладати у поліграфічному інституті. Художник Василь Касіян згадував: «Я подивляв його методиці викладання. Окремі вузлові місця його лекції він демонстрував крейдою, рисуючи на чорній дошці. Це було незвично, дивувало і доносило до слухачів ясність змісту. Не кожен художник наважиться на таке супроводження лекції».

У 1936 році Гаґенмейстер став завідувачем експериментальними художніми майстернями при Музеї українського мистецтва. Там йому так само закидали: «Специально возвышаете украинское народное искусство, принижая русское, прививаете национализм».

Заарештували Гаґенмейстера в ніч проти 12 грудня 1937 року, звинуватили в участі в українській націоналістичній організації та в шпигунстві на користь буржуазної Польщі.

«З приводу останнього, йому, мабуть, згадали те, що він робив замальовки Подільських Товтр для ілюстрації книги Володимира Гериновича «Товтри Західного Поділля». А то ж було поблизу кордону, отже — «шпигунство», — розповідала донька художника. — ...То були страшні часи, не можу згадувати без сліз. Я довго чекала тата, хоча бачила, як його забирали, й усе розуміла. Мені казали, що він повернеться...»

У подальші роки рідкісні кам’янецькі українознавчі видання — праці «викритого ворога народу» — вилучали і знищували.

«Була повна конфіскація всього майна, всі двері були опечатані. Забрали навіть чудові художні килими та вишивки моєї мами. Згодом, після реабілітації, я писала, просила, щоб повернули хоча б фотографії. Не повернули взагалі жодних речей — лише вартість конфіскованого майна, по суті, бібліотеки. Коли я запитала в КДБ, куди поділися книги, автором яких був тато, мені сказали, що вони пішли «на користь народу», в бібліотеки. За ці роки мені вдалося розшукати 60 творів тата, на жаль, про багато його праць є лише згадування, самі їх знайти не вдалося».

20 січня 1938 року Володимира Гаґенмейстера розстріляли у підвалах Жовтневого палацу в Києві. Похований у Биківнянському лісі.

Джерела

Будзей Олег. Прибалт, що став українцем // Вічний Кам’янець. — 2013. — 14 листопада. Режим доступу: https://goo.gl/fBliyE

Семенова Наталія. Гаґенмейстер // НПП «Подільські Товтри»: [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://goo.gl/Fe21So

Бишкевич Ярослав. Репресована школа // Нескорені. — 2010. — №11 (207). Режим доступу: https://goo.gl/9J5rFh

Медведчук Галина. Чим завинив В. М. Гаґенмейстер? // Гарбуз: [Електронний ресурс]. — 2009. — 20 листопада. Режим доступу: https://goo.gl/VkXZKe

21 січня 1978 року вчинив самоспалення політв’язень Олекса Гірник

«Я ішов простою дорогою, тернистою. Не зблудив, не схибив. Мій протест — то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест — то пережиття, тортури української нації. Мій протест — то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест — то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець», — писав Олекса Гірник.

Обгоріле тіло в характерній для загиблих від вогню «позі боксера» виявив постовий міліціонер. Недалеко, під каменем, було знайдено прощальну записку:

1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... 35
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)