Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2001
- Язык: украинский
- Год: «Просвіта»
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Нарцис, або штрихи до політичного портрету Віктора Медведчука». Краткое содержание книги:
Чергове шахрайство було виявлене вже наступного дня, а 1 червня 2000 року народний депутат України Володимир Марченко звернув увагу Конституційного Суду України на чергову спробу введення його в оману шляхом службового підлогу.
Шахрайство створило дивовижну ситуацію, бо, згідно з Указом Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10 грудня 1997 р. №503/97, Постанова. Верховної Ради України за №1396-ХIV "Про форму та порядок голосування на засіданні Верховної Ради України 21 січня 2000 року" ще в січні-лютому була опублікована в "Голосі України", "Відомостях Верховної Ради України", вона'включена до Єдиного державного реєстру нормативних актів під цим номером і датою та присвоєним реєстраційним кодом. Якщо працівники фельдзв'язку, виконуючи накази парламентських шахраїв, під розписку замінили цю постанову в Кабінеті Міністрів, адміністрації президента України, Генеральній прокуратурі України, Верховному, Вищому арбітражному судах і навіть у Конституційному Суді України, то як бути з уже опублікованими текстами? Мабуть, у поспіху про указ свого патрона шахраї просто забули або й нічого про нього не знали.
Виник черговий скандал, на які надто багате парламентське життя сучасної України. Про нього писали газети "Сільські вісті", "Хрещатик", "Вечірній Київ" та ін. Різку заяву з цього приводу виголосила у Верховній Раді фракція КПУ. В заяві депутатської групи "Соборність" від 6 червня 2000 року, зокрема, стверджувалося:
"Сталася безпрецедентна в цивілізованих державах подія - заміна заднім числом (через чотири місяці!) прийнятого Верховною Радою України правового акта на фіктивний документ, сам проект якого навіть не тиражувався і депутатам ніколи не роздавався!
Події щодо шахрайства та службових підлогів у стінах Верховної Ради свідчать про відверто цинічну акцію, спрямовану проти українського парламенту, українського парламентаризму, української держави і українського народу. В основі цих брутальних і кримінальних дій лежать вузькокорисливі мотиви, якими керуються окремі високі посадові особи парламенту, що намагаються нецивілізованими методами узурпувати владу у Верховній Раді та в Україні в цілому.
Депутатська група "Соборність" рішуче засуджує непарламентські способи вирішення проблем у Верховній Раді України та відверте кримінальне шахрайство, які підривають авторитет єдиного законодавчого органу держави в очах українського народу і світової громадськості, та вимагає створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України по розслідуванню фактів фальсифікацій та службових підлогів, що мали місце в українському парламенті, встановленні імен винуватців та притягненні їх до передбаченої законом відповідальності".
Незважаючи на черговий скандал, новообране керівництво Верховної Ради на цей нечуваний випадок не реагувало ніяк - відбулося мовчанкою. Члени пропрезидентської більшості теж робили вигляд, що нічого не трапилося. Деякі з них пробували захищатися тим, що, мовляв, порушення робилися винятково в інтересах держави. Але чи можливо взагалі шляхом беззаконня, шахрайства і обману досягнути добра, свободи і справедливості? Часто трапляється, що благими намірами вимощують дорогу до пекла. Однак парламентський шахрай навіть благими намірами не керувався.
Хоча Віктор Медведчук називав і називає події парламентської кризи в Україні "оксамитовою революцією", їм більше пасує визначення "оксамитове шахрайство". В усій цій далеко "не смачній" історії В.Медведчук вирішував питання усунення О.Ткаченка з посади Голови Верховної Ради України не лише для того, щоб догодити Л.Кучмі, а передовсім - щоб зайняти її самому. Його кандидатура розглядалася найпершою, і про це писала преса. Проте ситуація не склалася на користь В.Медведчука - мусив поступитися Іванові Плющу, але і сам все-таки дещо виграв - обійняв посаду першого заступника голови парламенту. Теж неабиякий успіх "не останнього в Україні юриста".
Майстер коло судових справ
Як юрист я привик відповідати за кожне
своє слово, і до всього відношуся зважено.
Віктор Медведчук [23]
Численні факти брутального топтання Конституції України, законів України, регламенту Верховної Ради України, фальсифікацій законодавчих актів та інших порушень норм права і моралі, які було допущено у ході парламентського оксамитового перевороту січня-лютого 2000 року, привернули пильну увагу ЗМІ та громадськості. Автор цих рядків присвятив даній темі цілу брошуру "Оксамитове шахрайство у Верховній Раді України". 4 квітня 2000 року її скорочений виклад опублікувала газета "Сільські вісті". Публікації викликали великий резонанс. Запахло не лише черговим скандалом, а й відповідними висновками - і це напередодні розгляду Конституційним Судом України подання народних депутатів України, які оскаржували залежність рішень, прийнятих від імені Верховної Ради України, в Українському домі 21 січня і 7 лютого 2000 року.
[23] Факты. - 2000. - 28 квітня. - с.4.