Скеля Дельфін
- Автор: Собко Вадим Николаевич
- Год: 1957
- Язык: украинский
- Год: Державне Видавництво дитячої литератури УРСР
- Жанр: Детские и приключения
Электронная книга - «Скеля Дельфін». Краткое содержание книги:
Група радянських водолазів збирається піднімати з дна моря затонулу яхту «Галатея». І несподівано у містечку з’являється незнайомець. Це — Глоба, колишній ад’ютант начальника білогвардійської контррозвідки. Ось він пливе на човні у відкрите море. Його чомусь дуже цікавить «Галатея»… В чому ж справа?..
Борис Петрович був здивований до краю. Це був перший випадок, коли хтось з учнів приходив до нього додому. Схвильовані, з ознакою величезної відповідальності на личках, хлоп’ята, очевидно, мали якісь дуже важливі новини, коли наважилися прийти так пізно. Мабуть, щось трапилося в школі або з кимсь із школярів.
Борис Петрович занепокоївся, але нічим не виказав свого хвилювання.
— Добрий вечір, — привітав він несподіваних гостей, — а чого це ви не спите? Вам же давно пора спати.
— Не можна спати, — буркнув Андрюша і замовк, не знаючи, як краще приступити до справи.
— Що ж таке трапилось, що навіть спати не можна? — засміявся Коротков.
— Завтра… Вася… йде… на скелю… діставати… з води скрипку, — раптом випалив Вітя і, розуміючи, що з цього речення Борис Петрович зрозумів, мабуть, небагато, додав для пояснення: — З бандитом.
— Яку скрипку? З яким бандитом? — розвів руками Борис Петрович. — Нічого не розумію.
Андрюша в думці вилаяв безголового Вітьку і сам узявся до справи.
— Один чоловік, — сказав він, — завтра поїде на яхту «Галатея» о дев'ятій годині разом із Васею. Там у воді в рульовій рубці лежить скрипка, і Вася її завтра буде діставати. Цей чоловік бандит і контррозвідник. Це точно. Ми хочемо, щоб ви допомогли нам вритувати Васю.
— З першого числа ми починаймо підіймати «Галатею», — сказав епропівець.
Але на Андрюшу і Вітю це не справило ніякого враження
Захлинаючись і перебиваючи один одного, вони почали розказувати Борису Петровичу чисто все, що знали про Васю і про Глобу, про те, як Глоба приїхав до старого водолаза Огрінчука, як з водолазом нічого не вийшло, як Глоби частував Васю морозивом і примусив його грати на скрипці, як чудово грав Вася, як папа Мустам’які запропонував Васі грати в кафе, як Глоба розказував казку про скрипаля і, нарешті, як Глоба обіцяв допомогти дістати скрипку з потонулої яхти.
Історія із скрипалем у захоплюючому викладі Віті Огрінчука набула трохи дивних форм, але все ж таки Борису Петровичу і епропівцю вдалося зрозуміти все до кінця.
Коли все було розказано, і Борис Петрович зрозумів, хто такий Глоба і чого Вася поїде завтра до яхти «Галатея», епропівець раптом подвівся, невідомо для чого пересунув пішака на дошці. Потім стукнув королевою по чорній кліточці і сказав:
— Це мені не подобається.
— Мені теж не подобається, — підтвердив Вітя.
- І мені, — відгукнувся Андрюша.
— Так ви, хлопці, більше нічого не знаєте про це все? — усміхаючись, спитав Коротков.
Вітя ще хотів розказати, як йому сподобалася музика Васі, але Андрюша перебив цого:
— Це все.
— Тоді йдіть спати. Ми тут уже самі з товаришем поміркуємо, що треба зробити, — тихо всміхаючись, промовив Коротков, і обличчя Віті і Андрюші похмурніли. Вони ж сподівались, що, може, їм буде дозволено взяти участь в якихось надзвійчайно цікавих, справжніх і важких готуваннях до завтрашнього дня. А тут на тобі! — зовсім несподіваний і незаслужений наказ іти спати.
Вітине обличчя скривилося так, наче він хотів заплакати. Побачивши це, Борис Петрович сказав, поплескавши Огрінчука по плечу:
— Вже пізно, а ви з Андрюшею ще маленькі. І запам’ятайте собі, то діти мусять лягати спати о десятій годині. А за Васю не турбуйтеся. За те, що сказали мені, спасибі, але все інше робитиму я сам. А тепер спокійної ночі й приємних снів! Побачимося післязавтра в школі. Всього найкращого!
Борис Петрович злегка вклонився, і хлоп'ятам не залишалося нічого іншого, як сказати: «До побачення!», повернутися і помалу, нехотя вийти на вулицю.
Ох, і дісталося ж Борису Петровичу, коли вони вийшли! І Андрюша, і Вітя були глибоко обурені його несправедливою поведінкою. Невже ж він так і залишить Васю на поталу цьому самому Глобі? А звичайно, коли він з ними так обійшовся, то, певна річ, що й до Васі йому нема ніякого діла
Вкрай роздратовані такою поведінкою Бориса Петровича, хлоп'ята вирішили завтра самі їхати о дев’ятій годині до скелі Дельфін і подивитися, що там будуть робити Глоба і Вася.
Шлюпку можна буде взяти на базі клубу «Юних піонерів». У компанію було вирішено взяти Ніну Іванову і Гришу Глузберга, як найбільш надійних товаришів. Коли всі деталі завтрашньої експедиції на допомогу Васі було розроблено, хлоп’ята ще раз недобрим словом згадали Короткова і тільки після цього розійшлися по домівках.
* * *