Десяте Правило Чарівника, або Фантом
- Автор: Гудкайнд Терри
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Електронна книга "КОМПАС"
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Десяте Правило Чарівника, або Фантом». Краткое содержание книги:
І одного разу страшне дійсно сталося. Келен Амнелл, дружина легендарного Річарда Сайфера, лорда Рала, Шукача Істини, прокинулася, не пам'ятаючи нічого, крім свого імені.
Відтепер вона — найнебезпечніша з усіх людей, та, від кого залежить — бути чи не бути цьому світу. І щоб врятувати її і не допустити прийдешнього Хаосу, Мороку і Безумства, Річарду належить серед незліченних небезпек пізнати самі темні таємниці Десятого Правил Чарівника …
Королева Віолетта зазвичай не вставала так рано. Рейчел прислухалася, намагаючись зрозуміти, що робить Віолетта. Королева смачно позіхнула, потім зашаруділа, мабуть дістаючи одяг.
Ноги Рейчел затекли від того, що вона пробула в скрині всю ніч. Їй хотілося вилізти і розтягнутися. Але про це бажання вона не наважувалася просити. Принаймні, їй не наділи затискач на язик попередньої вночі; часами Віолетта не відчувала подібного занепокоєння.
Раптово пролунало БАМ-БАМ-БАМ, від якого Рейчел підскочила і від якого її серце шалено забилося. Це був стукіт підборів взуття Віолетти по кришці скрині.
— Прокидайся, — сказала Віолетта. — Сьогодні великий день. Вночі посильний просунув записку під двері. Сікс повернулася — за кілька годин до світанку.
Одяг королеви зашелестів, коли вона почала одягатися. Це було якось незвично, оскільки зазвичай королева викликала прислугу, яка діставала їй одяг і одягала її. На цей раз вона одягалась сама, тому і шелестіла. Рейчел рідко чула, як Віолетта шарудить одягом. Було очевидно, що вона була в гарному настрої через повернення Сікс.
Серце Рейчел впало від розуміння того, що все це означало.
Вузька смужка світла в щілині кришки спальної скрині затемнилася і разом з тим з'явилися очі Віолетти.
— Вона призвела Річарда з собою. Заклинання, які я намалювала, спрацювали. Сьогоднішній день буде найгіршим днем його життя. І я буду свідком його криків. Сьогодні він почне розплачуватися за свої злочини проти мене.
Очі Віолетти зникли. Шелест одягу продовжився, коли королева перетнула кімнату і закінчила одягатися, надягати панчохи і зашнуровувати черевики. Через кілька митей вона повернулася і заглянула знову.
— Я збираюся дозволити тобі спостерігати, як солдати будуть шмагати його, — вона підняла голову, — що ти повинна сказати?
У кутку своєї скрині Рейчел сковтнула.
— Спасибі, королева Віолетта.
Віолетта захихотіла і випросталась.
— У нього не буде ні дюйма на спині без знаків батогів до того часу, коли сьогодні зійде сонце, — вона пройшла коротку відстань до столу в кутку і повернулася. Рейчел почула поворот ключа в замку. Відкриваючись, замок видав металевий брязкіт об стінку залізної кришки. Віолетта витягнула замок з засува. — І це — тільки початок того, що я збираюся зробити з ним. Я збираюся…
Пролунав швидкий стук у двері. Приглушений голос вимагав відкрити двері. Це був голос Сікс. — Почекайте, я вже йду, — крикнула Віолетта через кімнату.
Рейчел присунулася ближче до щілини і побачила Віолетту, яка квапливо втягала замок назад в засув. Вона вділа його в той момент, коли Сікс знову постукала в двері.
— Зараз, зараз, — вимовила Віолетта, і як тільки відпустила замок, помчала поперек кімнати. Вона повернула клямку на великих, важких дверях, і тут же двері відчинилися. Сікс увірвалася в кімнату, похмура, як грозова хмара.
— Ви захопили його, адже так? Він тут і замкнений там, куди я сказала його посадити? — Запитала Віолетта тремтячим від хвилювання голосом, як тільки Сікс закрила важкі двері, — Ми можемо почати його покарання негайно. Я накажу, щоб охоронці зібралися…
— Військо захопило його.
Рейчел присунулася ближче до залізної кришці і обережно дивилася в щілину. Сікс стояла біля дверей. Королева була спиною до Рейчел. Віолетта стояла під пильним поглядом відьми в білій атласній сукні з довгим синім поясом, взута в черевики поверх білих панчіх. т— Що?
— Імперські війська Ордена вторглися на світанку. Вони заповнюють місто, і, поки я це вимовляю, захоплюють замок. Може — їх тисячі, або десятки тисяч, а можливо — сотні тисяч, — хто знає.
Віолетта виглядала засоромленою, не бажаючи вірити тому, що вона почула, намагаючись підібрати слова.
— Але цього не може бути. У повідомленні, яке Ви надіслали, сказано, що він був замкнений, як я і проінструктувала, в камері, де він понівечив мене.
— Був — правильне слово. Ми прийшли вночі, і я замкнула його так, як Ви і бажали. Тоді я послала Вам повідомлення і зробила деяку роботу до настання ранку.
— Я вела його за собою тільки що. Я супроводжувала його, щоб він постав перед Вами, коли ми зіткнулися з підходячими солдатами. Це була одна з великих частин підкріплення. Їх мета не різанина і грабіж; вони хочуть створити базу в Тамаранзі для інших підкріплень, що надходять з Старого світу. Я їм запропонувала…
— Що відносно Річарда?!
Сікс зітхнула.
— Я запізнилася. Не було нічого, що я могла б зробити. Війська йшли з усіх боків. Наші захисники не мали жодного шансу зупинити їх. Ті, хто пробував, були зметені. Я сильно намагалася використати шанс домовитися з солдатами Ордена і спробувати знайти спосіб забезпечити безпеку для Вас і ваших придворних.