Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
— Сідайте! Сідайте! — наказала Естер Кіра. — Це довга заплутана історія. — Вона зручно вмостилася. Усі очікувально дивилися на неї. — Чи знає хтось із вас, коли я народилася? — запитала вона й хрипко реготнула. — Я народилася першого квітня 1490 року за християнським літочисленням. Мені сто дев’ять років! Що ж, про те, про що я збираюся вам розповісти, мій бідолашний спантеличений онук не знає нічогісінько. Оскільки, однак, мої, — вона наголосила на цьому слові, — дії завдали йому клопоту, думаю, варто йому це почути.
Обличчя Елі Кіра залишалося незворушним. Не було нічого такого, чого б він не знав про свої родинні справи, але розумів, що робить його бабуся. Знявши з нього провину, вона намагалася врятувати сім’ю. Це був найкращий приклад першого уроку, якого вона його навчила, — виживати за будь-яку ціну. Він відчув раптовий спалах ніжності й пошани до цієї пані, яка забезпечила добробут усієї його родини. Йому схотілося обійняти її, притиснути до себе. Натомість він непорушно сидів, дивлячись на неї з байдужим очікуванням.
«Чудово, — подумала Естер Кіра, — він зрозумів мій задум». І вона провадила:
— Твої підозри слушні, Алі Зіє. Я допомогла жінці, яку ви називаєте Інчилі, повернутися до свого племені. Ти зробив би так само, якби лише знав, хто вона.
— Вона дворянка з Європи, — пролунав голос Гамміда.
— Вона спадкоємиця Чири Гафіз, — почулося у відповідь.
— Та як це можливо, стара?! — допитувався Алі Зія. — У Чири Гафіз лишився тільки син, султан Сулейман, і дочка, що вийшла заміж за Ібрагіма-пашу. Що ж до її високородних онуків, то принци Мустафа й Баязет були вбиті. Принц Джангаґір помер, принц Селім став султаном Селімом II, а принцеса Мірма вийшла заміж за Рустема-пашу. Діти Ібрагіма-паші та принцеси Нілуфер не покидали цих земель. Старече безумство нарешті підточило ваш розум, Естер Кіра.
— Ти втричі молодший за мене, Алі Зіє, і все ж розум у мене ясніший, ніж у тебе, — швидко відповіла та. — Я багато років була близькою подругою Чири Гафіз, і вона довіряла мені, як самій собі. Я знала все про неї й про її родину. У неї був брат, граф Ґленкірка. Інчилі походить із його роду, як і її перший чоловік — також граф Ґленкірка. Її старший син — теперішній граф. Саме завдяки заступництву Чири Гафіз родина Кіра вже багато років допомагає родині Леслі з Ґленкірка порядкувати їхні величезні статки.
Навряд чи Інчилі що-небудь знає про Чиру Гафіз, але я мало не зомліла, коли вперше побачила її. Вона мов дві краплі води схожа на мою давню подругу, так само як Латіфа-султан подібна до своєї пращурки Фірузі Кадін. Побачивши їх поряд, я повернулася на вісімдесят п’ять років у минуле, на мить мені здалося, що я померла й мої подруги прийшли привітати мене.
Вона помовчала якусь мить, насолоджуючись тим, яке враження ця розповідь справляє на її слухачів. В очах свого онука вона помітила захоплений блиск. Двоє євнухів сиділи, мов зачаровані, і вона подумки всміхнулася. Євнухи — такі діти. Жінка провадила:
— Коли я ближче познайомилася з пані Інчилі й трохи розговорила її, я вже точно знала, хто вона така. З допомогою Латіфи-султан я намагалася допомогти їй прийняти все це як своє нове життя. Але ти сам знаєш, Гамміде, якою вона була неспокійною. А потім приїхав її другий чоловік зі слугою, щоб урятувати її. Я відрекомендувала їх усій родині як нашого родича Джона Кіра та його слугу. Я таємно пояснювала їм усякі дрібниці з єврейського життя, тож, доки вони були тут, ніхто не запідозрив, хто вони насправді такі й навіщо приїхали.
У мене не було жодного вибору, я мала допомогти йому. Він улюблений кузен короля Шотландії, спадкоємця старої королеви Англії. Король Шотландії дуже любить свого кузена й неодмінно поскаржився б королеві Англії, що написала б до своєї подруги, матері султана Сафіє, котра поговорила б зі своїм сином, султаном.
З усього цього вийшла б бучна прилюдна гризота. Найкращий друг і візир султана тримає проти її волі в плотському рабстві кузину короля Шотландії? Ви ж знаєте, як ті християни носяться з усякою тілесною мораллю. Як думаєте, султанові сподобалося б у такому вихорі?
Та жінка, Інчилі, узагалі не повинна була потрапити до Цикалазаде-паші. Це був злісний виверт сестри візира, ревнивої та жорстокої жінки, про яку ходить погана слава. — Вона докірливо повернулася до головного євнуха. — Ти про це знав, Гамміде. Інчилі розповідала тобі, хто вона, і благала повернути її за викуп. Вона могла б тебе озолотити. Натомість ти використовував її, щоб задовольнити твого невситимого господаря, у надії, що він за те допоможе вдовольнити твої власні амбіції. Ти взагалі розумієш, як ти міг осоромити султана та весь його уряд?